ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадеєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак
Н.Є.
при секретарі: Капустинському М.В.
за участю:
представника капітана Маріупольського морського торгового
порту - Кузьмішіна Д.В.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу компанії
"Сієна Шипінг Ко" на ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 21 вересня 2006 року, у справі за позовом компанії "Сієна
Шипінг Ко" до капітана Маріупольського морського торгового порту,
Маріупольської митниці, Донецького прикордонного загону в м.
Маріуполь, третя особа - Професійна спілка плавскладу, про
визнання неправомірними дій посадових осіб та органів виконавчої
влади, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року компанія "Сієна Шипінг Ко" звернулась до
суду із позовом до капітана Маріупольського морського торгового
порту, Маріупольської митниці, Донецького прикордонного загону в
м. Маріуполь про визнання неправомірними дій посадових осіб та
органів виконавчої влади, щодо виходу морського судна "Оушен
Спіріт" з порту Маріуполь.
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 25
липня 2006 року позовні вимоги задоволені.
Судом апеляційної інстанції до участі в справі в якості
третьої особи на боці відповідачів залучено Професійну спілку
плавскладу .
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 вересня
2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у
справі закрито.
В касаційній скарзі компанія "Сієна Шипінг Ко" просить
скасувати ухвалу апеляційного суду Донецької області та залишити в
силі рішення суду першої інстанції, як законне та обгрунтоване.
Свої вимоги мотивує тим, що судом апеляційної інстанції порушено
норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від
28.04.2006р. були вжиті заходи по забезпеченню позову Професійної
спілки плавскладу до компаній "Eurocarrіers Marіtіme Inc." та
"Medіterranean Management S.A." та накладено арешт на судно
"Eurocarrіer", прапор - Камбоджі, IМО №7366128, який знаходиться в
Маріупольському торговельному порту.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від
19.05.2006р. було змінено спосіб забезпечення позову на прийняття
банківської гарантії №20106G112 від 18.05.2006р. Зазначена ухвала
вступила в законну силу 19.07.2006р.
Листом в.о. капітана Маріупольського морського торговельного
порту №07-10-3/401 від 20.07.2006р. відмовлено у видачі дозволу на
відхід т/х "Оушен Спіріт".
Статтею 91 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
передбачено, що кожне судно зобов'язане до виходу з
морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.
Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на
вихід з порту в разі:
а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його
завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності
інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або
здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння
шкоди навколишньому природному середовищу;
б) порушення вимог до суднових документів;
в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;
г) рішення уповноважених законодавством державних органів
(митних органів, санітарно-карантинної служби, органів
рибоохорони, Міністерства охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України та прикордонної служби).
Однак такі обставини судом не встановлені.
Згідно п.8 ч.1 ст.88 зазначеного Кодексу, до функцій
капітанів морських портів належать оформлення приходу суден у порт
і виходу з порту.
Пунктом 2.9 "Положення про капітана морського торговельного
порту України", затвердженого наказом Міністерства транспорту
України N 573 від 18.10.2000 р. ( z0774-00 ) (z0774-00)
передбачено, що до
обов'язків капітану порту входить нагляд за дотриманням вимог щодо
порядку заходження суден у порт і виходу з порту.
В пункті 3.1. ст. 3 "Правил контролю суден з метою
забезпечення безпеки мореплавства", затверджених наказом
Міністерства транспорту України N 545 від 17.07.2003 р.
( z0353-04 ) (z0353-04)
зазначено, що під час здійснення контролю суден слід
уживати всіх необхідних заходів, щоб уникнути необгрунтованого
затримання або необгрунтованого відкладання виходу судна у море.
Слід ураховувати, що головною метою контролю суден є недопущення
виходу судна у море, якщо воно небезпечне або являє собою надмірну
загрозу спричинення шкоди морському середовищу. Державний
інспектор повинен використовувати професійні знання для того, щоб
визначити, чи слід затримати судно до усунення недоліків чи
дозволити йому вихід у море з наявністю певних недоліків з
урахуванням конкретних умов запланованого рейсу.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про державний кордон
України" ( 1777-12 ) (1777-12)
та ст. 11 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
транспортні засоби, якими переміщуються громадяни та товари через
митний кордон України, підлягають митному контролю та митному
оформленню.
Морським агентом позивача були подані відповідні запити до
Маріупольської митниці та прикордонної служби щодо здійснення
митного та прикордонного контролю судна "Оушен Спіріт", а також
запит на надання дозволу на вихід судна з порту на адресу капітана
порту. Тобто були вчинені всі необхідні дії для виходу судна.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного
висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи
провадження у справі суд апеляційної інстанції помилково зазначив,
що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція
адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її
проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу
реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі
делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу
укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у
випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом
чи процесом референдуму.
За таких обставин дана справа є справою адміністративної
юрисдикції, на яку поширюється компетенція адміністративних судів,
оскільки стороною є органи виконавчої влади.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції помилково
скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції,
неправильно застосувавши норми процесуального права, що призвело
до ухвалення ним незаконного судового рішення. Зазначена обставина
відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування рішення
суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу компанії "Сієна Шипінг Ко" задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 вересня
2006 року скасувати.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 25
липня 2006 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: