ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Iзмаїльської митниці
про визнання протиправним рішення та зобов'язання оформити
транспортний засіб, за касаційною скаргою Iзмаїльської митниці на
постанову Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від
17 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 23 червня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Iзмаїльського
міськрайонного суду Одеської області з позовом до Iзмаїльської
митниці про визнання протиправним рішення та зобов'язання оформити
транспортний засіб, зазначаючи те, що 24.03.06 начальником
Iзмаїльської митниці йому було відмовлено у митному оформлені
автомобіля в зв'язку з тим, що автомобіль не знаходився в
попередній країни на обліку більше одного року, крім того він не
може скористатись пільгами, оскільки він є резидентом України, а
пільги передбачаються нерезидентам України.
Постановою Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 17 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного
суду Одеської області від 23 червня 2006 року, позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову начальника Iзмаїльської митниці у
пільговому оформленні автомобіля ОСОБА_1 марки "Мазда 626" 1997
року випуску, НОМЕР_1. Зобов'язано начальника Iзмаїльської митниці
пропустити на митну територію України та здійснити митне
оформлення автомобіля марки "Мазда 626" 1997 року випуску, НОМЕР_1
без оплати мита, акцизного збору і ПДВ та оформити відповідні
митні документ на ім'я ОСОБА_1.
У касаційній скарзі на постанову Iзмаїльського міськрайонного
суду Одеської області від 17 квітня 2006 року та ухвалу
Апеляційного суду Одеської області від 23 червня 2006 року
Iзмаїльська митниця ставить питання про скасування судових рішень
в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в
задоволенні позову.
В обгрунтування доводів касаційної скарги, відповідач
посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не
враховано те, що митниця не має можливості здійснити пільгове
митне оформлення транспортного засобу, оскільки на момент
отримання громадянства України та відповідно на момент переселення
в Україну на постійне місце проживання транспортний засіб
перебував на обліку в країні постійного місця попереднього
проживання менше року.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суди обгрунтовано виходили з того, що
надані позивачем до суду документи свідчать про те, що автомобіль
був ввезений в Україну, знаходився на обліку в реєстраційних
органах країни колишнього місця проживання власника більше року, а
тому на нього поширюються пільги, встановлені Законом України "Про
порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й
оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що
ввозяться громадянами України на митну територію
України" ( 2681-14 ) (2681-14)
.
Дійсно при перевезенні автомобіля на митну територію України
позивач був громадянином України, але автомобіль він ввозив у
терміни, які є об'єктивними. До того ж згідно з ч. 2 ст.8 Закону
дозволяється ввезення в Україну транспортного засобу без сплати
податків при переїзді на постійне місце проживання в Україну,
тобто термін ввезення транспортного засобу не визначений чітко у
часовому розумінні, одночасно він не містить будь яких обмежень,
таким чином суди з урахуванням положень ст..8 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
дійшли правильного висновку, що особа яка переїжджає
на постійне місце проживання до України самостійно визначає
термін, коли вона перевозить своє майно на митну територію
України.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що
вимоги позивача є обгрунтованими і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з
додержанням норм матеріального і процесуального права, правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги
висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Iзмаїльської митниці відхилити, а постанову
Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 квітня
2006 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23
червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
В. I. Бутенко
Т. О. Лиска
О. I. Панченко
М. О. Сорока
I. В. Штульман