Справа №22а-5001/08 головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку-40 інстанції – Гончаренко С.А.

(№13/25-АП-11/379/07-АП-3/2/08-АП-11/24/08-АП)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

06.12.2005р. Відкрите акціонерне товариство "Запорожкокс" (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000261316/0 від 21.11.2005р..

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.02.2008р. у справі №13/25-АП-11/379/07-АП-3/2/08-АП-11/24/08-АП позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000261316/0 від 21.11.2005р..

Відповідач, не погодившись із вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову суду від 12.02.2008р. у справі №13/25-АП-11/379/07-АП-3/2/08-АП-11/24/08-АП скасувати та винести нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив всі обставини справи і виніс законне та обґрунтоване рішення, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду у даній справі залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 12.02.2008р. у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог позову.

Прокурор у судовому засіданні також підтримав доводи апеляційної скарги відповідача і просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 21.11.2005р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261316/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2004р. на суму 1 157 746 грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 157 746 грн. та штрафної санкції в сумі 578 873грн. (а.с. 53 т. 1).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки № 10/237/00191224 від 09.11.2005р., в якому відображені виявлені порушення податкового законодавства (а.с. 10-34 т. 1).

Так, 28 вересня 2004р. Центральним бюро аналізу ризиків ДМС України відібрані зразки товарів (ролики печей для термообробки лиття з жаростійкої сталі без термічної обробки), експортованого по ВМД №№ 206674, 206675, 206676, 206677, 206678 вантажу "частини електропечей ТУ У 27.1-31384547-001-2004", з метою проведення експертизи щодо встановлення відповідності експортованого товару найменуванню, фактичній вартості та хімічному складу матеріалу.

Позивачем ролики печей для термообробки, лиття та поковок з жаростійкої сталі без термічної обробки, придбані у наступних підприємств у ЗАТ "Нікопольський ливарний завод" та ТОВ "Ітака".

Департаментом контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України на підставі листа до державного науково-дослідного і проектного інституту металургійної промисловості "Діпросталь" Міністерства промислової політики України, надано зразки товарів експортованого згідно ВМД №№ 206674, 206675, 206676, 206677, 206678 вантажу "частини електропечей ТУ У 27.1-31384547-001-2004", з метою проведення експертизи щодо встановлення відповідності експортованого товару найменуванню та функціональному призначенню зразків – "ролики печей для термообробки лиття та поковок з жаростійкої сталі без термічної обробки" (сталь марки 12Х18Н10БЛ) фактичній вартості та хімічному складу матеріалу.

У відповіді Державного науково-дослідного і проектного інституту металургійної промисловості "Діпросталь" зазначено, що зразок "ролик печей для термообробки лиття та поковок з жаростійкої сталі без термічної обробки" за своїм зовнішнім виглядом та конструктивними особливостями не відповідає ролику, який використовується в печах з роликовим подом. Наданий на експертизу зразок являє собою сталеву виливку конусної форми розмірами 794x439x256мм з раковинами та напливами від ливарної форми без механічної обробки (а.с. 121-122 т. 1).

Таким чином, за даними експертизи наданий зразок являється литою заготовкою і не є готовим виробом, так як потребує додаткової механічної обробки.

Із листа ЗАТ "Нікопольський ливарний завод" вбачається, що протягом 2004р. сталь марки 12Х18Н10БЛ на підприємство не надходила та у виробництві не використовувалась (а.с. 109 т. 1).

Крім того, експертизою встановлено, що відповідно до державних стандартів України ролики печей з роликовим подом виготовлялися з жаростійкої сталі марки 20Х25Н19С2Л ГОСТ 2176-77.

Результатами експертизи, проведеної Державним науково-дослідним і проектним інститутом металургійної промисловості "Діпросталь", підтверджено факт відмінності товару, що експортовано та задекларовано у вищезазначених вантажно-митних деклараціях, зокрема конструктивним особливостям та віднесення його до заготівок, а не до готових виробів.

Зразки металів відносяться до брухту легованих сталей та сплавів "жаростійкі хромонікелеві" підвид 319 по ДСТУ 4121-2002, що підтверджено листом інституту "УкрНІІспецсталь" (а.с. 108 т. 1).

На думку відповідача, в порушення абз. 4 п/п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач включив до складу валових витрат витрати на придбання товару – ролики печей для термообробки лиття та поковок з жаростійкої сталі без термічної обробки, первинні документи по яких складені з порушенням вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (z0168-95) (затверджене наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р.).

Позивачем порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності", в зв'язку з тим, що за перевіряємий період товар (ролики печей для термообробки лиття та поковок з жаростійкої сталі без термічної обробки) в господарській діяльності не використовувались (а.с. 29-31 т. 1).

В порушення п/п 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та на які відсутні податкові накладні. Внаслідок цього завищено суму ПДВ за серпень 2004р. на 1 157 746 грн. 00 коп. (а.с. 33 т. 1).

Позивач фактів порушень, викладених в акті перевірки, не визнав.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог діючого податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2007р. у справі № 3/13-АП задоволено позов ВАТ "Запорожкокс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000251316/0 від 21.11.2005р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2 894 365 грн. 00 коп., в тому числі 1 447 182 грн. 50 коп. основного платежу та 1 447 182 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Дана справа та справа № 3/13-АП взаємопов'язані, оскільки предметом оскарження в цих справах є податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті на підставі тієї ж позапланової перевірки, за результатами якої складено акт № 10/237/00191224 від 09.11.2005р.. Крім того, при розгляді обох справ беруть участь ті ж сторони, використовуються і оцінюються одні й ті ж докази, досліджуються одні порушення.

Вказаною вище постановою Вищого адміністративного суду України у справі № 3/13-АП (а.с. 108-111 т. 3) встановлено, що ВАТ "Запорожкокс" перевірявся податковою з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з роликами печей для нагріву заготовки під прокат, упорними елементами високотемпературних печей для термообробки трансформаторної сталі, заслінками печей для термообробки лиття та поковок з жаростійкої сталі за період з 01.01.2004р. по 30.06.2005р..

В той же час, наявність всіх необхідних документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами податкового обліку, а саме укладеними та чинними договорами, належним чином оформленими податковими накладними та вантажно-митними деклараціями, які не визнані у встановленому чинним законодавством порядку нечинними, свідчить про правомірність віднесення ВАТ "Запорожкокс" витрат по цим операціям до складу валових.

Оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, абз. 4 п/п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставними, то донарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2005р. № 0000251316/0 сум податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Виходячи з приписів п/п 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент здійснення спірних операцій та віднесення позивачем сплачених сум до податкового кредиту), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Постановою Вищого адміністративного суду України встановлено, що ВАТ "Запорожкокс" правомірно відніс до валових витрати за вказаними господарськими операціями.

Крім того, позивачем віднесення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податку у зв'язку з придбанням роликів печей для нагріву заготівки під прокат здійснено на підставі отриманих від продавців податкових накладних:

№ 29-1/06/04 від 29.06.2004р. - на загальну суму 15 355 368 грн. 00 коп. (в тому числі 2 559 228 грн. 00 коп. ПДВ); № 20/08/04 від 20.08.2004р. на загальну суму 4 167 885 грн. 60 коп. (у тому числі 694 647 грн. 60 коп. ПДВ), виданих ЗАТ "Нікопольський ливарний завод";

№ 819-1 від 19.08.2004р. на загальну суму 19 450 132 грн. 80 коп. (у тому числі 3 241 688 грн. 80 коп. ПДВ), наданої ТОВ "Ітака".

Вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п/п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної Податкової Адміністрації України № 165 від 30.05.1997р. (z0233-97) , податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 цього Порядку (z0233-97) , тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органу і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Інших випадків недійсності податкової накладної законодавством та нормами Порядку (z0233-97) не передбачено.

ЗАТ "Нікопольський ливарний завод" та ТОВ "Ітака" зареєстровані належним чином як платники податку в податковому органі.

На підставі вищевикладеного та у зв’язку з наявністю відповідних документів (як підтверджено постановою ВАС України - належним чином оформлених податкових накладних та вантажно-митних декларацій), колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ.

Враховуючи вищезазначені обставини та приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та незаконність рішення відповідача відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам, а тому не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2008р. у справі №13/25-АП-11/379/07-АП-3/2/08-АП-11/24/08-АП залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

У повному обсязі ухвалу складено 12.02.2009р..