ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову
Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2006 року та
ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2006
року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах своїх та її
неповнолітніх дітей ОСОБА_2 й ОСОБА_3 до Державної податкової
інспекції у м. Черкаси та Державної податкової адміністрації
України про визнання неправомірними дій щодо відмови у внесенні
відмітки до паспорту про наявність права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номеру, звільнення від нього,
знищення облікових карток та інформації, -
встановила:
В січні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним
позовом, в якому вказувала, що визначені їй податковими органами
ідентифікаційний код платника податків вона не сприймає через
релігійні переконання, але її прохання про застосування до неї
альтернативної форми обліку платників податків ДПI у м. Черкаси
залишила без задоволення. У зв'язку з цим позивачка просила суд
визнати неправомірною відмову ДПI у м. Черкаси та ДПА України у
звільненні її від отриманого ідентифікаційного коду, виключити
ідентифікаційний код та всю інформацію про неї з Iнформаційного
фонду Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових
платежів, знищити її облікову картку, визнати незаконною відмову
податкового органу щодо внесення відмітки до її паспорту про право
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру,
зобов'язавши податкову інспекцію поставити таку відмітку та
здійснювати податковий облік позивачки за раніше встановленими
формами обліку.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15
березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду
Черкаської області від 19 травня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1
було задоволено частково та зобов'язано ДПI у м. Черкаси виключити
з Iнформаційного фонду Державного реєстру відомості про заявницю і
знищити її облікову картку. Зобов'язано ДПА України виключити
ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та всю інформацію про неї з
Державного реєстру.В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими
рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду
України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та норм матеріального права,
просить скасувати зазначені рішення судів першої і апеляційної
інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та
доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 24 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі - КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
)
адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії
чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України,
міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади,
Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи,
виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії
розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді
колегією у складі трьох суддів.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та Положення про Державну податкову
адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України №
886 ( 886/2000 ) (886/2000)
(далі - Положення про Державну податкову
адміністрацію України), ДПА України є центральним органом
виконавчої влади.
Як видно з матеріалів справи, дана справа вирішена судом
першої інстанції у складі одного судді. Отже, справа розглянута і
вирішена неповноважним складом суду.
Суд апеляційної інстанції на це порушення судом першої
інстанції норми процесуального закону не звернув уваги і
безпідставно залишив в силі незаконне судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, судові рішенні обов'язково скасовуються з
направленням справи на новий розгляд, якщо справу було розглянуто
і вирішено неповноважним складом суду.
За таких обставин, підлягають скасуванню обидва рішення судів
попередніх інстанцій, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись статтями 210, 220, 223,
227, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15
березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області
від 19 травня 2006 року - скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: