ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадеєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Кулеша А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Мукачівської міської ради на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 06 червня 2006 року у справі №5/331-А за
позовом малого підприємства "Перлина" та колективного підприємства
"Сонечко" до Мукачівської міської ради про визнання недійсними
пунктів 3 та 4 рішення 48-ої сесії 4-го скликання від 27 жовтня
2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року мале підприємство "Перлина" та
колективне підприємство "Сонечко" звернулись до суду з позовом до
Мукачівської міської ради про визнання недійсними пунктів 3 та 4
рішення 48-ої сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від
27 жовтня 2005 року, якими внесено зміни в п.2 рішення 42-ої
позачергової сесії 4-го скликання міської ради від 06 травня 2005
року. Свої вимоги позивачі обгрунтовували тим, що оскаржуване
рішення є незаконними, суперечить Закону України "Про приватизацію
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 16
січня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
06 червня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та
постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволені в
повному обсязі.
В касаційній скарзі Мукачівська міська рада просить скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду та залишити
в силі постанову господарського суду Закарпатської області як
законну та обгрунтовану, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, заслухавши пояснення
сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції
виходив з того, що ухвалою господарського суду Закарпатської
області від 19.08.2004р. у справі №11/8 було затверджено мирову
угоду, укладену між КП "Ательє мод", КП "Сонечко" та виконавчим
комітетом Мукачівської міської ради щодо приватизації будівлі у
м.Мукачево по вул. Бєляєва, 3/1 шляхом її викупу КП "Ательє мод"
та КП "Сонечко". Дана ухвала вступила в законну силу, ніким не
оскаржена, а тому ця обставина не підлягає доказуванню. Крім того,
суд апеляційної інстанції в своїй постанові зазначив, що ціна
продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом
зазначається у відповідності до Методики, затвердженої Кабінетом
Міністрів України.
Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись
не можна, оскільки висновок суду не грунтується на нормах
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 3 рішення 48-ої
сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 27 жовтня 2005
року було затверджено ціну продажу об'єкту, а саме приміщення 4,
по вул. Бєляєва, 3/1, в м. Мукачеві, шляхом викупу КП "Ательє
мод", КП "Сонечко" та КП "Перлина" за 900 000грн. (з урахуванням
ПДВ). Пунктом 4 зазначеного рішення передбачено, що у випаду
відмови укласти договір купівлі-продажу покупцями за ціною, яка
передбачена пунктом 3 цього рішення, об'єкт оголошується до
аукціонного продажу, зі стартовою ціною згідно експертної оцінки.
Відповідно до ст.ст.140, 142 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
місцеве самоврядування є правом територіальної
громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську
громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно
вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і
законів України. Матеріальною і фінансовою основою місцевого
самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих
бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності
територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також
об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні
районних і обласних рад.
Згідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
територіальним громадам сіл, селищ, міст,
районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і
нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю,
природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому
числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в
майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади
культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального
обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі
об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права
комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ч.5 ст.16 цього Закону від імені та в інтересах
територіальних громад права суб'єкта комунальної власності
здійснюють відповідні ради. Згідно п.30 ч.1 ст.26 Закону прийняття
рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна;
затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку
об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів
права комунальної власності; вирішення питань про придбання в
установленому законом порядку приватизованого майна, про включення
до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі
приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому
порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію
об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію,
реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та
організацій комунальної власності відповідної територіальної
громади.
Статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада
Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням
органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно
у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та
комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за
конкурсом, викупу. В рішенні Конституційного Суду України у справі
за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового
колективу перукарні N 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного
тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
від 13 грудня 2000 року N 14-рп/2000 зазначено, що
саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції
відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном
Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Способи
приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень
про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.
Згідно ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
підготовка
об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами
приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає
приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта
на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про
об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях
та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами
приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або
ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби
проведення екологічного аудиту. Для забезпечення виконання
зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні
організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що
встановлюються Фондом державного майна України. Згідно ст.12
Закону ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом
викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
Порядок погодження та затвердження оцінки майна передбачений
п. 17 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів від 10.12.2003р. №1891 ( 1891-2003-п ) (1891-2003-п)
, в якій
зазначено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна
державними органами приватизації, органами, уповноваженими
управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних
органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі
результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки
майна) згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) (2658-14)
та
національними стандартами.
Однак, як зазначено в ст. 60 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
доцільність, порядок та
умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються
відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права
комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих
бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених
бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами
місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності,
не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування,
зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Отже, Мукачівська міська рада приймаючи рішення 27 жовтня
2005 року діяла в інтересах місцевого бюджету, який спрямовуються
на фінансування заходів розвитку міста.
Посилання суду апеляційної інстанції на те, що ухвалою
господарського суду Закарпатської області від 19.08.2004р. у
справі №11/8 було затверджено мирову угоду, укладену між КП
"Ательє мод", КП "Сонечко" та виконавчим комітетом Мукачівської
міської ради, щодо приватизації будівлі у м. Мукачеві по вул.
Бєляєва, 3/1, шляхом викупу КП "Ательє мод" та КП "Сонечко" за
оціночною вартістю, спростовується самою ухвалою, оскільки в ній
не зазначена ціна, за яку відповідач зобов'язується провести
приватизацію будівлі, шляхом її викупу. Крім того, КП "Перлина" в
даній справі було третьою особою, яка не заявляла самостійних
вимог щодо приватизації спірної будівлі.
Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини і
дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, правильно
застосував норми матеріального та процесуального права, та дійшов
вірного висновку, що Мукачівська міська рада приймаючи оспорюване
рішення діяла у межах повноважень, встановлених Законом України
"Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, тому позовні вимоги є
необгрунтованими.
Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по
суті рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду
справи неправильно застосував норми матеріального права, що
регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір
відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена
обставина відповідно до ч.1ст.226 КАСУ є підставою для скасування
ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в
силі рішення суду першої інстанції
Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Мукачівської міської ради задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06
червня 2006 року скасувати.
Постанову господарського суду Закарпатської області від 16
січня 2006 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: