У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва
на постанову Господарського суду міста Києва від 16.03.2006р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
14.06.2006р. у справі № 25/45-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Синтез-Дизайн"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.
Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Коновалова Г. В.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез-Дизайн"
подано позов про визнання нечинним податкового
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва № 0000842303 від 25.10.2004р.
Постановою Господарського суду міста Києва від 16.03.2006р.,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 14.06.2006р. у справі № 25/45-А позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що заявлена до відшкодування
сума ПДВ виникла у зв'язку з переходом позивача із скороченої
форми декларації на загальну; в матеріалах справи наявні акт
приймання-передачі нежитлового приміщення, платіжне доручення про
сплату позивачем його вартості, податкова накладна; зазначені в
податковій декларації за серпень 2003р. 419 846 грн. ПДВ
правомірно віднесені до складу податкового кредиту; докази
надіслання відповідачем позивачу запиту про надання документів та
його надходження відсутні; документальну перевірку здійснено на
території податкового органу та в акті перевірки не зазначено які
саме документи досліджувались.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.
7.2.4. п. 7.2., пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1. п. 7.7.
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ч. 3 ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього
представника відповідача, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті
проведеної позапланової документальної перевірки правильності
визначення сум податку на додану вартість, заявлених до
відшкодування за серпень 2003р. відповідачем складено акт №
8130/23-32106471 від 25.10.2004р. в якому зазначено про ненадання
позивачем на момент складення акту необхідних документів на
підтвердження правомірності віднесення заявлених до відшкодування
з бюджету 419 846 грн. у зв'язку з чим ця сума підлягає зменшенню.
25.10.2004р. на підставі вказаного акту відповідачем прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0000842303 про виявлення
завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану
вартість в розмірі 419 846 грн.
Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(станом на момент здійснення
господарських операцій) платником податку є: особа, обсяг
оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої
протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних
місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.
Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього
Закону податкова накладна складається у момент виникнення
податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал
податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у
продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним
податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право
на нарахування податку та складання податкових накладних надається
виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз.
3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит -
сума, на яку платник податку має право зменшити податкове
зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом;
податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий
кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що
засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,
послуг).
Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом
прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у
разі коли на момент перевірки платника податку органом державної
податкової служби суми податку, попередньо включені до складу
податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у
вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,
нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
При цьому необхідно зазначити, що єдиним випадком
неможливості такого включення є відсутність податкової накладної
чи митної декларації взагалі.
Відповідно до п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.1., абз. 1, 2 пп. 7.7.3.
п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону бюджетне відшкодування - сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом; суми
податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з
бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного
періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації; підставою для отримання відшкодування є
дані тільки податкової декларації за звітний період.
На підставі даних положень з посиланням на відповідні
матеріали справи суди попередніх інстанцій правомірно зазначили
про правильне віднесення позивачем до складу податкового кредиту
суми ПДВ в розмірі 419 846 грн. за серпень 2003р. та право
останнього на бюджетне відшкодування цієї суми у зв'язку з фактом
її сплати контрагенту.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм
матеріального та процесуального права, висновок судів першої та
апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові
рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги
відповідача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва без задоволення, а постанову
Господарського суду міста Києва від 16.03.2006р. та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2006р. у
справі № 25/45-А - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) < /span>Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.