Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 29.01.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ПП ОСОБА_1. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 та постанову господарського суду Чернівецької області від 05.05.2006

у справі №12/95

за позовом ПП ОСОБА_1.

до ДПІ у м. Чернівці

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до ДПІ у м. Чернівці про визнання недійсним рішення № 000020 від 24.10.2005 про застосування фінансових санкцій.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 05.05.2006, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19.10.2005р. відповідачем проведено перевірку господарської одиниці - торговий кіоск, що розташована за адресою АДРЕСА_1. та належить Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено відповідний Акт № 24121795/570/2302 від 19.10.2004р. (а.с.12-13). У зазначеному Акті позивачу запропоновано надати документи для проведення перевірки, а саме: КОРО № 2412005573-р/4 та РК № 2412005573 (серії БААЗ № 280401-280450) (а.с.13).

За представленими документами 20.10.2005р. відповідачем проведено додаткову перевірку до Акту перевірки від 19.10.2005 року № 24121795/570/2302. про що складено Акт від 20.10.2005р. без номера (а.с.14). Даною перевіркою встановлено реалізацію 1 пачки цигарок "Davidoff Slims" за ціною 6.60 грн., яка є вищою від встановленої виробником граничної максимальної роздрібної ціни цигарок "Davidoff Slims" (максимальна гранична ціна за 1 пачку цигарок "Davidoff Slims" - 6.50 грн.).

24.10.2005 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000020. яким до позивача застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1000,00 грн. за реалізацію тютюнових виробів за цінами вищими, від встановлених граничних максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби (а.с.11).

Дане рішення оскаржувалось в адміністративному порядку. Рішеннями про результати розгляду скарги ДПІ у м. Чернівці. ДПА в Чернівецькій області. ДПА України рішення про застосування фінансових санкцій від 24.10.2005 року № 000020 залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди посилаються на положення норм абз.12 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ч. 16, ч.18. ч.21 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір", ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Проте визнати висновки судів правомірними не можна з огляду на таке.

Згідно з ч. 15 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992р. № 18-92 (далі - Декрет) встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.

Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики (ч. 16 ст. 6 Декрету), а згідно з ч. 18 ст. 6 Декрету, декларація повинна бути подана виробником або імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

Як вбачається з декларації підприємства з іноземною інвестицією "Реемстма-Україна" про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (а.с.27), з 01.05.2005 року максимальна роздрібна ціна на сигарети "Davidoff Slims" (як Slims, так і Сlаssіс) встановлена у розмірі 6,50 грн. Зазначена декларація одержана ДПА України 22.04.2005 року.

Проте, суди попередніх інстанцій не надали поясненням позивача про те, що відомості про день надіслання/отримання декларацій в регіони, а саме оптовим покупцям, були отримані в м. Чернівці саме 5 травня 2005р., про що свідчить повідомлення та декларація про ціни; що ці відомості позивач отримав тільки 10 травня цього року, після чого і подав позовну заяву до суду, належної оцінки та не з'ясували всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої інстанції та апеляційної інстанцій неповно з'ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв'язку з чим ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 та постанова господарського суду Чернівецької області від 05.05.2006 у справі №12/95 підлягає скасуванню, а справа №12/95, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1. задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 та постанову господарського суду Чернівецької області від 05.05.2006 у справі №12/95 - скасувати.

Справу №12/95 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.