ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 року № К-11516/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції
Тернопільської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.08.2005 р.
у справі № 14/51-731 господарського суду Тернопільської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Бережанська міжгосподарська шляхо-будівельна ПМК-1"
до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції
Тернопільської області
про зобов'язання скасувати нарахування пені по особовому
рахунку, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2005 р. ТОВ "Бережанська міжгосподарська
шляхо-будівельна ПМК-1" звернулось до господарського суду
Тернопільської області з позовом про зобов'язання Козівської МДПI
Тернопільської області скасувати нарахування пені по особовому
рахунку в розмірі 5 009,65 грн. за несвоєчасну сплату штрафної
санкції, застосованої згідно з рішенням № 17-23-134, 01527465/369
від 05.03.2001 р.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
15.04.2005 р. у справі № 14/51-731, залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2005 р.,
позовні вимоги задоволено повністю.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
обгрунтовані приписами пп. 1.2-1.5 ст. 1, ст. 16 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст.
14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
та
Iнструкції про порядок ведення органами державної податкової
служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, у редакції
наказу ДПА України від 03.09.2001 р. № 342 ( z0887-01 ) (z0887-01)
та тим, що
фінансові санкції, застосовані до позивача за порушення норм з
регулювання обігу готівки у національній валюті рішенням №
17-23-134,01527465/369 від 05.03.2001 р., не є податковим
зобов'язанням, а тому нарахування відповідачем пені за несвоєчасну
їх сплату є неправомірним.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх
інстанцій, Козівська МДПI оскаржила їх в касаційному порядку.
Посилаючись на порушення судами норм матеріального права, скаржник
просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської
області від 15.04.2005 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 04.08.2005 р. і відмовити позивачу у
задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши
правильність застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин
справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких
підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що відповідачем було проведено перевірку ТОВ
"Бережанська міжгосподарська шляхо-будівельна ПМК-1" за період з
01.01.2000 р. по 31.12.2000 р., за наслідками якої складено акт
від 05.03.2001 року № 23-134/16.
Вказаним актом встановлено, що всупереч вимог п. 4 Порядку
ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою Правління Національного банку України №
21 від 02.02.1995 р., в редакції постанови Правління Національного
банку України від 13.10.1997 р. № 334 ( z0530-97 ) (z0530-97)
, позивачем
здійснювались виплати заробітної плати із готівкової виручки при
наявності податкової заборгованості та використання одержаних з
банку коштів не за цільовим призначенням в сумі 5974,48 грн. та
було допущено несвоєчасне відзвітування раніше виданих під звіт
сум в розмірі 360,95 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято
рішення № 17-23-134,01527465/369 від 05.03.2001 р., згідно з яким
до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 6
064,75 грн.
Погашення вказаних фінансових санкцій в сумі 6 064,75 грн.
позивачем проведено у березні 2004 року.
Враховуючи несвоєчасну сплату такої фінансової санкції,
відповідачем за правилами статті 16 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
нараховано позивачу пеню
в розмірі 5 009,65 грн., про що зазначено у повідомленні від
17.02.2004 р. та відображено в картці особового рахунку позивача.
Згідно підпунктів 1.2-1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податкове
зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до
бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у
порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами
України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; пеня -
плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу
(без урахування пені), що справляється з платника податків у
зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;
штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді
відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені
та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у
зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених
відповідними законами.
Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено перелік видів податків і зборів (обов'язкових)
платежів, що справляються на території України.
Вказаний перелік не містить такого виду податку чи збору
(обов'язкового платежу) як фінансової санкції за порушення норм з
регулювання обігу готівки, встановлені Указом Президента України
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки".
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
пеня нараховується після закінчення
встановлених строків погашення узгодженого податкового
зобов'язання на суму податкового боргу; нарахування пені
розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання
контролюючими органами - від першого робочого дня наступного за
останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання
визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього
Закону; пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи
суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків
річних облікової ставки Національного банку України, діючої на
день виникнення такого податкового боргу або на день його (його
частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є
більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів
(обов'язкових платежів).
На підставі наведених правових норм, суди попередніх
інстанцій зробили вірний висновок, що фінансові санкції
застосовані до позивача за порушення норм з регулювання обігу
готівки у національній валюті рішенням № 17-23-134,01527465/369
від 05.03.2001 р. не є податковим зобов'язанням відповідно до
приписів чинного законодавства, а саме, ст. ст. 14, 15 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, п. 1.5 ст. 1
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Правильним є також висновок судів щодо невідповідності нормам
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
й поширення рішенням № 17-23-134,01527465/369 від
05.03.2001 р. на нараховані суми фінансових санкцій його вимог
щодо граничного строку сплати податкового зобов'язання,
визначеного контролюючим органом, та наслідків такої несплати,
оскільки розмір пені визначений вказаним Законом діє щодо всіх
видів податків і зборів (обов'язкових платежів), і не може
поширюватись на суми визначені рішенням № 17-23-134,01527465/369
від 05.03.2001 р., з огляду на вид платежу, що у ньому
відображений та підстави для його нарахування.
Таким чином, колегія суддів підтримує правову позицію судів,
що нарахування відповідачем пені позивачу за несвоєчасну сплату
ним сум фінансових санкцій, визначених у рішенні №
17-23-134,01527465/369 від 05.03.2001 р. за правилами ст. 16
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Врахувавши норми Iнструкції про порядок ведення органами
державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових
фондів, у редакції наказу ДПА України від 03.09.2001 р. № 342
( z0887-01 ) (z0887-01)
судами було зазначено про наявність у платника
податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток
особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до
бюджету.
В зв'язку з цим, зобов'язання оскаржуваними судовими
рішеннями відповідача скасувати нарахування пені по особовому
рахунку позивача в розмірі 5 009,65 грн. відповідає правильному
застосуванню вимог чинного податкового законодавства.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі №
14/51-731 суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального
права, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової
інспекції Тернопільської області відхилити, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2005 р.
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.