ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Горбатюка С.А.,
Ліпського Д.В.,
секретар: Міненко I.М.,
за участю представника відповідачів - Скубака В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1на постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова
від 11 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської
області від 11 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до
першого заступника Служби безпеки України Крутова Василя
Васильовича та першого заступника директора Iнституту підготовки
слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі національної
юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Мусієнка Iвана
Iвановича про визнання незаконними дій та скасування наказу від 18
липня 2005 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
першого заступника Служби безпеки України Крутова Василя
Васильовича та першого заступника директора Iнституту підготовки
слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі національної
юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Мусієнко Iвана
Iвановича про визнання незаконними дій та скасування наказу
№1358-ос від 18 липня 2005 року про притягнення його до
дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що після
припинення службового розслідування і направлення матеріалів до
прокуратури - Мусієнко I.I. не мав права порушувати клопотання
перед першим заступником Голови СБУ Крутовим В.В. про накладання
на нього дисциплінарного стягнення за правопорушення, але Крутов
В.В., 18 липня 2005 року, оголосив йому попередження про неповну
службову відповідність за порушення військової дисципліни, з
підстав незаконного отримання листка непрацездатності з метою його
використання для звільнення від виконання обов'язків військової
служби та відсутність на службі без поважних причин.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 квітня
2006 року залишена без змін постанова Червонозаводського районного
суду м.Харкова від 11 січня 2006 року, якою в задоволенні позову
відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1
звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України, в якій просить скасувати рішення суду першої та
апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про
задоволення позовних вимог, оскільки судом порушено норми
матеріального процесуального права, що привело до ухвалення
незаконного рішення, а саме : суд першої інстанції порушив ст.ст.
19, 62, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
; порушив вимоги
ст.ст.83-95 Дисциплінарного Статуту ЗСУ; ст. 64 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
; суд апеляційної інстанції порушив ст.ст. 61, 62, 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
; ч.2 ст.4, ч.3 195 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
; ст.ст.83-95 Дисциплінарного Статуту ЗСУ.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами
справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що наказом першого заступника Голови СБУ
від 18 липня 2005 року за порушення військової дисципліни ОСОБА_1
був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Підставами для
накладання цього стягнення було клопотання першого заступника
директора Iнституту, та висновок комісії за результатами
службового розслідування від 21 червня 2005 року.
Відповідно до ст. 92 Дисциплінарного Статуту ЗСУ якщо
командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає
надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання
військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення
стягнення на винну особу владою старшого командира. Ні яких
обмежень на які посилається касатор зазначена норма Закону не
містить, тому суди дійшли до правильного висновку про те, що
Мусієнко I.I. діяв на підставі Закону та в межах своїх
повноважень.
Також згідно ст.102 зазначеного Статуту попередження про
неповну службову відповідність застосовується одноразово і
накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано
таке право.
Посилання скаржника на порушення вимог ст.61 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є безпідставними, оскільки кримінальна та
дисциплінарна відповідальність відносяться до різних за видом
юридичних відповідальностей, що не виключає притягнення особи до
обох цих відповідальностей.
За таких обставин, суди дійшли до обгрунтованого висновку про
відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи те, що посилання касатора в касаційній скарзі на
порушення судами норм матеріального та процесуального права не
знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами
повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм
належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм
змістом та формою відповідає вимогам матеріального та
процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2006 року та
постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11 січня
2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до першого заступника Служби
безпеки України Крутова Василя Васильовича та першого заступника
директора Iнституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки
України у складі національної юридичної академії України імені
Ярослава Мудрого Мусієнка Iвана Iвановича про визнання незаконними
дій та скасування наказу від 18 липня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
ГОЛОВУЮЧИЙ :
СУДДI :