ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                             УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 вересня 2007 року м.Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Матолича  С.В.,
Харченка В.В.
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
касаційною скаргою Феодосійського казенного  оптичного  заводу  на
рішення господарського суду АР Крим від 12-23 травня 2005 року  та
постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
20 вересня 2005 року, у справі за позовом Феодосійського казенного
оптичного заводу до Головного управління статистики в АР Крим, про
визнання недійсним акту, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     У лютому 2005  року  Феодосійський  казенний  оптичний  завод
звернувся до суду з позовом до Головного управління  статистики  в
АР Крим  про  визнання  недійсним  акту  Управління  статистики  в
м.Феодосія  №06-35/861/1  від  27.08.2004р.  в  частині   усунення
порушень у  формі  №1-ПВ  за  січень-лютий  2002  року  у  розмірі
383,8тис.грн та  за  січень-червень  2004  року  у  розмірі  448,3
тис.грн.
 
     Рішенням господарського суду АР Крим від  12-23  травня  2005
року,  яке  залишено   без   змін   постановою   Севастопольського
апеляційного господарського суду  від  20  вересня  2005  року,  в
задоволенні позову відмовлено.
 
     В касаційній скарзі  Феодосійський  казенний  оптичний  завод
просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та
направити  справу  на  новий  судовий  розгляд,   посилаючись   на
порушення   судами   першої   та   апеляційної   інстанцій    норм
матеріального права.
 
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
 
     З матеріалів справи  вбачається  та  судами  встановлено,  що
27.08.2004  Управлінням  статистики  у  місті   Феодосії,   що   є
структурним  підрозділом   Головного   управління   статистики   в
Автономній  Республіці  Крим,  проведена  перевірка  достовірності
первинних  і  статистичних  даних,  стан   первинного   обліку   і
статистичної  звітності  на  Феодосійському  казенному   оптичному
заводі.
 
     В ході перевірки виявлені порушення, що виразилися в тому, що
у звіті  форми  №  1-ПВ  за  січень-лютий  2002  року  не  вказана
заборгованість по  зарплаті  у  розмірі  382,8  тис.  грн.,  а  за
січень-червень 2004 року - заборгованість по зарплаті занижена  на
448,3 тис. грн.
 
     За результатами перевірки  складено  акт  від  27.08.2004.  У
пункті  9  акту  вказано,  щоб  позивач  у  тижневий  строк  надав
виправлені звіти за формою № 1-ПВ  (термінова-місячна)  за  період
січень-лютий 2002 року, січень-березень 2002 року,  січень-квітень
2002 року, січень-травень 2002 року, січень-червень 2004 року.
 
     Позивач оспорює дійсність акту перевірки в частині вимог  про
внесення виправлень за формою № 1-ПВ за січень-лютий 2002  року  і
за січень-червень 2004 року.
 
     Згідно  з  доводами  позивача  заборгованість  по  заробітній
платі, що дійсно мала місце у січні-лютому 2002 року в сумі 382, 8
тис. грн., правомірно не відображена у звіті,  оскільки  до  здачі
звіту за формою № 1-ПВ 11.03.2002 до органу державної  статистики,
заборгованість  по  заробітній  платі  05.03.2002  була  виплачена
працівникам заводу.
 
     Отже,  на  день  здачі  звіту  за  січень-лютий   2002   року
заборгованість по виплаті заробітної плати  працівникам  заводу  в
сумі 382,8 тис. грн. була відсутня.
 
     Що стосується заниження заборгованості по заробітній платі  в
сумі 448,3 тис. грн. за період з січня по червень  2004  року,  то
позивач  стверджує,  що  вона  не  повинна  бути   відображена   у
відповідній формі № 1-ПВ, оскільки є неоплаченою заробітною платою
звільненим працівникам, які у штаті заводу не перебувають.
 
     З матеріалів справи вбачається, що позивачем  факт  наявності
заборгованості по виплаті заробітній платі  працівникам  заводу  у
січні-лютому  2002  року  в  сумі  382,8  тис.  грн.  і  наявності
заборгованості по виплаті заробітної платі звільненим  працівникам
заводу у  січні-червні  2004  року  в  сумі  448,3  тис.  грн.  не
оспорюється.
 
     Згідно з розділом II форми № 1-ПВ за січень-лютий 2002  року,
яка підписана керівником заводу і головним бухгалтером 11.03.2002,
відомості про заборгованість перед працівниками  заробітної  плати
надані станом на 01.03.2002р.
 
     Суди дійшли  вірного  висновку,  що  оскільки  на  01.03.2002
заборгованість по зарплаті в сумі 382, 8 тис.  грн.  існувала,  то
вона повинна бути відображена в цій формі статистичної звітності.
 
     Той факт, що до підписання керівництвом  заводу  статистичної
звітності № 1-ПВ за січень-лютий  2002  року  заборгованість  була
погашена, не давало  права  керівництву  заводу  виключати  її  із
звітності, оскільки вона виплачена після звітного періоду.
 
     Відповідно до  пункту  1  розділу  2  роз'яснення  Державного
комітету статистики України щодо складання статистичної  звітності
за формами  №  1-ПВ  термінова  -  місячна,  №  1-ПВ  термінова  -
квартальна "Звіт з праці" № 6-2-21/319 від 21.10.2003 у рядку 2010
по графі 1 відображається загальна сума заборгованості  з  виплати
заробітної плати всім категоріям працівників, а саме:
 
     - штатним працівникам облікового складу;
 
     - які не  перебувають  в  обліковому  складі  підприємства  -
сумісникам та працюючим за договорами;
 
     - звільненим працівникам.
 
     За таких обставин  судами  першої  та  апеляційної  інстанцій
зроблено вірний висновок про необгрунтованість позовних вимог.
 
     Доводи  касаційної  скарги  зазначених  висновків   суду   не
спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої  та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення  норм
матеріального  та  процесуального  права,  які  регулюють   спірні
правовідносини.
 
     Згідно ч.3  ст.220-1  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну
скаргу і залишає рішення без  змін,  якщо  відсутні  підстави  для
скасування судового рішення.
 
     Керуючись    ст.ст.220-1,    223,    224,     231     Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
                            УХВАЛИЛА:
 
     Касаційну скаргу Феодосійського  казенного  оптичного  заводу
відхилити, а рішення господарського суду АР Крим від 12-23  травня
2005   року   та    постанову    Севастопольського    апеляційного
господарського суду від 20 вересня 2005 року залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Судді: