ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та
соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації
Запорізької міської ради про стягнення одноразової грошової
допомоги, за касаційною скаргою Управління праці та соціального
захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької
міської ради на постанову Комунарського районного суду м.
Запоріжжя від 14 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Запорізької області від 05 червня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського
районного суду м. Запоріжжя з позовом до Управління праці та
соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації
Запорізької міської ради про стягнення одноразової грошової
допомоги учасника бойових дій за 2003 - 2005 роки на загальну суму
2108,75 грн.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14
квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду
Запорізької області від 05 червня 2006 року, позов ОСОБА_1
задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту
населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської
ради на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову грошову допомогу за
2003 р. у сумі 146,50 грн., за 2004 р. у сумі 342,25 грн., за 2005
р. у сумі 1410 грн. та нараховану і невиплачену щорічну грошову
допомогу у 2003 р. у розмірі 90 грн., у 2004 р. у розмірі 120
грн., а всього стягнуто 2108,75 грн.
У касаційній скарзі на постанову Комунарського районного суду
м. Запоріжжя від 14 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Запорізької області від 05 червня 2006 року Управління праці та
соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації
Запорізької міської ради ставить питання про скасування судових
рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в
задоволенні позову.
В обгрунтування доводів касаційної скарги, відповідач
посилається на те, що відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
фінансування витрат на виплату допомоги
здійснюється за рахунок державного бюджету. Конкретні розміри
щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій
встановлені Законами України "Про державний бюджет на 2003 рік"
( 380-15 ) (380-15)
, "Про державний бюджет на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, "Про
державний бюджет на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
. Ці кошти були
перераховані Управлінню і виплачені позивачу в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суди обгрунтовано виходили з того, що
згідно з ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
щорічно до 5 травня
учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у
розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
встановлено, що
виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах,
передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці
та соціального захисту населення через відділення зв'язку або
через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок
отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам,
які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання
грошового утримання.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що
вимоги позивачки є обгрунтованими і тому підлягають задоволенню,
оскільки відповідно до ст.. 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не
допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому
відсутність коштів на виплату разової грошової допомоги не
позбавляє ветерана війни права на таку допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з
додержанням норм матеріального і процесуального права, правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги
висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту
населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської
ради відхилити, а постанову Комунарського районного суду м.
Запоріжжя від 14 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Запорізької області від 05 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
В. I. Бутенко
Т. О. Лиска
О. I. Панченко
М. О. Сорока
I. В. Штульман