ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Фадєєвої Н.М.
Суддів: Маринчак Н.Є., Гончар Л.Я., Рибченка А.О., Юрченка
В.В.
при секретарі: Каліушко Ф.А.
за участю представників:
позивача: Тропотяги Р.П.
відповідача: Ващенко Е.В.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного Комерційного Банку
"Правекс-Банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
04 липня 2005 року
у справі №38/88
за позовом Акціонерного Комерційного Банку "Правекс-Банк"
до Національного банку України
про визнання недійсним нормативного акту в частині та
стягнення збитків, -
встановив:
У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду
м.Києва з позовом про визнання недійсним п.п.1.1 п.1 Постанови НБУ
від 21.04.2004р. №173 ( z0609-04 ) (z0609-04)
"Про внесення змін до деяких
нормативно-правових актів Національного Банку України" в частині
внесення змін до ознак платіжності та зношення банкнот іноземної
валюти, що приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами
обміну валюти на території України, а також про стягнення з
відповідача збитків в сумі 27935,90грн..
Заявою про уточнення позовних вимог від 26.04.2005р. позивач
уточнив позовні вимоги, а саме, просив визнати недійсним абз.7
п.п.1.1 п.1 Постанови НБУ від 21.04.2004р. №173 ( z0609-04 ) (z0609-04)
"Про
внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного
Банку України"; додаток №14 вищезазначеної постанови НБУ; також
позивач просив стягнути з відповідача збитки у розмірі
27935,90грн..
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що
постанова НБУ в спірній частині суперечить ст.ст.7,44 Закону
України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) (679-14)
, ст.11 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та
валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, в яких передбачено виключний
перелік функцій НБУ в тому числі у сфері валютного регулюваня, а
також ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання та валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, в якій
передбачено право резидентів та нерезидентів здійснювати валютні
операції. Позивач вважає, що встановлюючи ознаки платіжності та
зношення банкнот іноземної валюти, перевищив свою компетенцію що є
порушення ст.19 Конституції україни ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.63 Закону
України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) (679-14)
. У зв'язку з
прийняттям відповідачем оспорюваної постанови і за час її дії
позивачу завдано збитки у розмірі 4978,00 доларів США та 225,00
Євро. Загальна сума збитків визначена позивачем з урахуванням
офіційного курсу валют на 26.01.2005р. і складає 27935,90грн..
Рішенням господарського суду м.Києва від 26 квітня 2005р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 04 липня 2005 року, у задоволенні позовних
вимог було відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду другої
інстанції до суду касаційної інстанції звернувся позивач з
касаційною скаргою, у якій вказуючи на неправильне застосування
судом норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції. В судовому засіданні
представник позивача уточнив вимоги касаційної скарги, поставивши
питання про скасування рішення судів першої та апеляційної
інстанцій та прийняти нового рішення про задоволення позовних
вимог АКБ "Правекс-Банк".
В обгрунтування своїх вимог позивач стверджує, що відповідно
до норм чинного законодавства до компетенції Національного банку
України не віднесено повноваження щодо забезпечення організації
торгівлі валютними цінностями, а саме, встановлення порядку заміни
пошкоджених банкнот і монет, а також видання нормативно-правових
актів щодо ведення валютних операцій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями 12.12.2002р.
Національним банком України прийнято постанову №502, що
зареєстрована Міністерством юстиції України 14.01.2003р. за
№21/7342 ( z0021-03 ) (z0021-03)
"Про затвердження Iнструкції про порядок
організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території
України".
21.04.2004р. Правлінням Національного банку України прийнято
постанову №173 що зареєстрована Міністерством юстиції України
13.05.2004р. за №609/9208 ( z0609-04 ) (z0609-04)
"Про внесення змін до
деяких нормативно-правових актів Національного банку України",
відповідно до п.1 цієї постанови було внесено зміни до
вищезазначеної Iнструкції про порядок організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на території України, а саме:
пункт 4.14 доповнено абзацами такого змісту:
"Касири банків (фінансових установ) і пунктів обміну валюти
зобов'язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з
незначними ознаками зношення, наведеними в додатку 14 до цієї
Iнструкції. Банкноти іноземної валюти, що не відповідають цим
ознакам зношеності, приймаються банками (фінансовими установами)
на інкасо.
Банкноти іноземної валюти, що викликали сумнів касира щодо їх
справжності, уключаючи банкноти з ознаками підроблення, банки
(фінансові установи) вилучають і передають на дослідження в
порядку, установленому главою 5 розділу III Iнструкції про касові
операції в банках України, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 14.08.2003 N 337 ( z0768-03 ) (z0768-03)
і
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N
768/8089 ( z0768-03 ) (z0768-03)
".
Також вищевказану Iнструкцію доповнено додатком №14 яким
встановлено ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної
валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і
пунктами обміну валюти на території України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх
інстанцій виходили з того, що позивачем не було доведено належними
та допустимими доказами факту порушення прав та охоронюваних
законом інтересів АКБ "Правекс-Банк" спірними нормами постанови
НБУ від 21.04.2004р. №173 ( z0609-04 ) (z0609-04)
"Про внесення змін до
деяких нормативно-правових актів Національного Банку України". Суд
апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що
постанова НБУ в оспорюваній частині відповідає вимогам чинного
законодавства України і, таким чином, відсутні підстави для
стягнення заявлених позивачем збитків з відповідача.
Згідно ст.71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
в адміністративних
справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень
обов'язок щодо доказування правомірності прийняття свого рішення
дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він
заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
у справах
щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті
(вчинені) вони: на підставі, у межах та у спосіб що передбачені
Конституцією та законами України; з використанням повноважень та з
метою, з якої це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з
урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення
(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;
розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з
дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими
наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на
досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Наведених вимог закону судами попередніх інстанцій виконано
не було, а саме - не було з'ясовано перелічені обставини, які
мають істотне значення для справи та підлягали з'ясуванню,
оскільки у справі перевіряється правильність рішення суб'єкта
владних повноважень.
Визначивши обставини, які підлягають з'ясуванню в
адміністративній справі, суд, керуючись ст.11 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, мав зобов'язати суб'єкта владних повноважень довести
обгрунтованість своїх рішень. Зокрема, суб'єкт владних повноважень
зобов'язаний обгрунтувати що забезпечення прав фізичних осіб на
користування послугами банківських установ з купівлі-продажу
готівкової іноземної валюти за наявності у останньої ознак
зношення не є втручанням у господарську діяльність суб'єктів
валютного ринку щодо обмежень на здійснення операцій з іноземною
валютою.
Крім того, суд касаційної інстанції вважає за потрібне
вказати на ту обставину, що при розгляді даного спору зачіпаються
інтереси особи, яка не приймала участі у справі, а саме -
Міністерства юстиції України, як органу влади, який відповідно до
покладених на нього завдань закріплених "Положенням про
Міністерство юстиції України", здійснює правову експертизу (готує
висновки) щодо відповідності Конституції та законам України,
вимогам нормопроектувальної техніки проектів законів, інших актів
законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради України,
Президента України, Кабінету Міністрів України, а також
нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки
Крим.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами
з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична
оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості
перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій
всім обставинам справи.
Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно
та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну
оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до
спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Акціонерного Комерційного Банку
"Правекс-Банк" - задовольнити частково.
Рішення господарського суду м.Києва від 26 квітня 2005р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 липня
2005р. - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд
першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно: