ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     28 серпня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Гончар Л.Я., Маринчак Н.Є., Рибченка  А.О.,  Юрченка
В.В.
 
     розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу  УПФУ  в
Київському районі м. Сімферополя  на  постанову  Севастопольського
апеляційного господарського суду  від  20.04.2006р.  у  справі  за
позовом Відкритого акціонерного товариства  "Сімферопольське  АТП-
14354" до УПФУ в Київському районі  м.  Сімферополя  про  визнання
недійсним рішення, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     Відкрите     акціонерне      товариство      "Сімферопольське
автотранспортне підприємство №14354", місто Сімферополь звернулось
до   господарського   суду   Автономної    Республіки    Крим    з
адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в
Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про
визнання недійсним рішення від 22.07.2005 № 888  про  застосування
штрафних санкцій за порушення законодавства про  сплату  збору  на
обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 21589грн.07коп.
 
     Постановою   господарського   суду   АРК   від   27.02.2006р.
відмовлено в задоволенні позовних  вимог  Відкритого  акціонерного
товариства "Сімферопольське АТП -14354".
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від   20.04.2006р.   апеляційна   скарга   ВАТ    "Сімферопольське
АТП -14354" задоволена,  постанова  господарського  суду  АРК  від
27.02.2006р.  скасована,  ухвалене  нове  судове   рішення,   яким
задоволені позовні вимоги ВАТ "Сімферопольське АТП-14354".
 
     Не   погоджуючись   з   вищезазначеним    судовим    рішенням
Севастопольського  апеляційного  господарського   суду,   УПФУ   в
Київському районі м. Сімферополя звернулося з  касаційною  скаргою
до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати
постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
20.04.2006р., залишити в силі постанову  господарського  суду  АРК
від 14-27.02.2006р., посилаючись на порушення  норм  матеріального
та процесуального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як  встановлено  судом,  22.07.2005  відповідним   робітником
відділу Управління Пенсійного фонду України  в  Київському  районі
міста  Сімферополя  Автономної  Республіки  Крим  була   проведена
позапланова   перевірка   своєчасності,   достовірності,   повноти
нарахування    і    перерахування     страхових     внесків     на
загальнообов'язкове  державне  пенсійне   страхування   відкритого
акціонерного    товариства    "Сімферопольське     автотранспортне
підприємство № 14354", про що було складено акт № 215.
 
     У ході перевірки були виявлені факти  заниження  позивачем  в
серпні, жовтні і грудні 2003 року сум зобов'язань зі сплати  збору
на обов'язкове державне  пенсійне  страхування  на  загальну  суму
43178гри.13коп.
 
     За  розглядом  матеріалів  перевірки  22.07.2005  начальником
Управління Пенсійного фонду  України  в  Київському  районі  міста
Сімферополя Автономної Республіки Крим було прийнято рішення за  №
888 про застосування до позивача штрафних  санкцій,  донарахованих
сум збору за порушення  законодавства  про  сплату  збору  у  сумі
21589грн.07коп.
 
     Не погодившись  з  прийнятим  рішенням,  відкрите  акціонерне
товариство '"Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14354"
подало скаргу до Головного управління Пенсійного фонду  України  в
Автономній Республіці Крим,  в  якій  просило  рішення  Управління
Пенсійного фонду України в  Київському  районі  міста  Сімферополя
Автономної Республіки Крим від 22.07.2005 скасувати.
 
     Начальником Головного управління Пенсійного фонду  України  в
Автономній Республіці Крим було прийнято рішенням  від  26.09.2005
Л°5805/06-6,  яким  скарга  відкритого   акціонерного   товариства
"Сімферопольське автотранспортне підприємство  №  14354"  залишена
без  задоволення,  а  рішення  управління  №  888  від  22.07.2005
залишено без змін.
 
     07.06.2002 ухвалою господарського суду Автономної  Республіки
Крим у справі № 2-19/7393-2002  відносно  відкритого  акціонерного
товариства "Сімферопольське автотранспортне підприємство №  14354"
було порушено провадження у  справі  про  банкрутство  і  введений
мораторій на задоволення вимог кредиторів за зобов'язанням, строки
виконання яких настали до подання заяви про порушення  справи  про
банкрутство.
 
     Ухвалою господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
24.02.2003 у справі № 2-19/2522-2003  в  реєстр  вимог  кредиторів
включена  заборгованість  зі   сплати   заробітної   плати   перед
працівниками відкритого акціонерного  товариства  "Сімферопольське
автотранспортне підприємство № 14354" у розмірі  136288грн.99коп.,
виконавчі документи на стягнення  якої  знаходились  у  Київському
відділу державної виконавчої служби районного  управління  юстиції
міста Сімферополя.
 
     Заборгованість по заробітній платі була погашена позивачем  у
2003 році.
 
     Ухвалою господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
19.07.2004 провадження у справі № 2-8/2951 -2004  про  банкротство
відкритого      акціонерного      товариства      "Сімферопольське
автотранспортне підприємство  №  14354"  припинено  у  зв'язку  із
затвердженням мирової угоди.
 
     Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
          протягом   дії   мораторію   на   задоволення   вимог
кредиторів,  не  нараховується   неустойка   (штраф,   пеня),   не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне  виконання
грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати  страхових  внесків
на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування,  податків  і
зборів 
( обов"язкових платежів )
.
 
     Суд апеляційної інстанції  дійшов  правильного  висновку,  що
оскільки  мораторій  на  задоволення  вимог  кредиторів   діяв   з
07.06.2002р. до 19.07.2004р.,  відповідач  не  мав  законних  прав
нараховувати позивачеві штрафні санкції за порушення законодавства
про сплату збору на обов"язкове державне пенсійне  страхування  за
серпень, жовтень і грудень 2003р.
 
     Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи  постанову
суду першої інстанції, обгрунтовано зробив  висновок  про  те,  що
постанова  винесена  з  порушенням  норм  матеріального  права   і
підлягає скасуванню.
 
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо  визнає,
що суд не допустив порушень норм  матеріального  і  процесуального
права при ухваленні судового рішень чи вчиненні процесуальних дій.
 
     Таким чином, суд  апеляційної  інстанції  дійшов  правильного
висновку про наявність підстав для задоволення позову.
 
     Керуючись  ст.ст.  220,  220-1,   221,   224,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу УПФУ  в  Київському  районі  м.  Сімферополя
залишити   без   задоволення,   а   постанову    Севастопольського
апеляційного господарського суду від 20.04.2006р - без змін.
 
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
 
     Судді :