ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Лиски Т.О., Сороки М.О.,
секретар : Мудрицька Ю.В.
за участю представників: позивачів - "Блоку Юлії Тимошенко"
Пилипенка В.П., Блоку "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА" Діденка
О.М.; відповідача Центральної виборчої комісії Басалаєвої А.В.,
Погонюка В.А., Лукаш Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
позовами Блоку "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА": Народний Союз
"Наша Україна", Політична партія "Вперед Україно!", Народний Рух
України, Українська Народна Партія, Українська республіканська
партія "Собор", Партія Християнсько-Демократичний Союз,
Європейська партія України, Громадянська партія "ПОРА", Партія
захисників Вітчизни та "Блоку Юлії Тимошенко - Виборчий блок
політичних партій "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина",
Українська соціал-демократична партія, партія "Реформи і порядок"
до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною
бездіяльність ЦВК та зобов'язання вчинити дії за апеляційною
скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Окружного
адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2007 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2007 року Блок "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА":
Народний Союз "Наша Україна", Політична партія "Вперед Україно!",
Народний Рух України, Українська Народна Партія, Українська
республіканська партія "Собор", Партія Християнсько-Демократичний
Союз, Європейська партія України, Громадянська партія "ПОРА",
Партія захисників Вітчизни та "Блок Юлії Тимошенко - Виборчий блок
політичних партій "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина",
Українська соціал-демократична партія, партія "Реформи і порядок"
звернулися до суду з позовом до ЦВК про визнання протиправною
бездіяльності, яка виразилася у не встановленні вимог щодо заяви
виборців, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, про
перевірку та підтвердження відомостей, які в ній містяться, яка
була затверджена постановою відповідача від 13 серпня 2007 року №
100 ( v0100359-07 ) (v0100359-07)
"Про форми виборчих документів з позачергових
виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року". Свої
вимоги вони мотивували тим, що відомості, які містяться в заяві
виборця, порушують принцип рівності громадян перед законом, а
також принцип рівного виборчого права, оскільки до заяви для
дільничних виборчих комісій не встановлене зобов'язання перевіряти
та підтверджувати відомості, зазначені в заяві виборцями, які
тимчасово не можуть самостійно пересуватися. Таким чином, в межах
категорії виборців, які не здатні самостійно пересуватися, групу
виборців, що не може це робити тимчасово, поставлено в більш
вигідні, нерівні умови щодо групи виборців, що не мають можливості
це робити постійно, що створює можливість для зловживання
виборцями права голосувати за місцем свого перебування без
достатніх підстав для цього. Позивачі вважали, що зазначена
бездіяльність ЦВК суперечить нормам ч. 1 ст. 24 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
та порушує їх права та
інтереси. Враховуючи наведене просили визнати неправомірною
бездіяльність ЦВК щодо не встановлення вимог до заяви виборця,
тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням
забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час
проведення позачергових виборів народних депутатів України 30
вересня 2007 року, що зобов'язують дільничні виборчі комісії
перевіряти та підтверджувати відомості, які містяться в цій заяві
та зобов'язати відповідача прийняти рішення про роз'яснення щодо
обов'язкової перевірки та підтвердження дільничними виборчими
комісіями даних, які містяться у заяві виборця, тимчасово не
здатного пересуватися самостійно, з прохання забезпечити йому
голосування за місцем його перебування під час проведення
позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007
року, перед прийняттям дільничними виборчими комісіями рішення в
порядку пункту 2 частини 3 статті 84 Закону України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20
серпня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною
бездіяльність ЦВК щодо невиконання обов'язку передбаченого п. 2 ч.
3 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
по встановленню вимог до форми заяви виборця,
тимчасово не здатного пересуватися самостійно. Визнано
протиправною постанову ЦВК від 13 серпня 2007 року № 100
( v0100359-07 ) (v0100359-07)
в частині встановлення форми заяви виборця,
тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням
забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час
проведення позачергових виборів народних депутатів України 30
вересня 2007 року. Зобов'язано ЦВК прийняти рішення у формі
постанови, якою затвердити обов'язкові вимоги до заяви виборця,
тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням
забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час
проведення позачергових виборів народних депутатів України 30
вересня 2007 року, а також прийняти рішення про роз'яснення щодо
здійснення перевірки та підтвердження дільничними виборчими
комісіями даних, які містяться в заяві виборця, тимчасово не
здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому
голосування за місцем його перебування під час проведення
позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007
року.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 серпня 2007 року
постановою ЦВК № 100 ( v0100359-07 ) (v0100359-07)
було встановлено форми
виборчих документів з позачергових виборів народних депутатів
України 30 вересня 2007 року. Зокрема, додатком № 4 затверджено
форму заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися
самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем
його перебування під час проведення позачергових виборів народних
депутатів України 30 вересня 2007 року. Затверджена ЦВК форма
заяви передбачає наступне :
- заява пишеться власноручно та подається до дільничної
виборчої комісії поштою або через інших осіб;
- заява має надійти до дільничної виборчої комісії не пізніше
20 години останньої п'ятниці перед днем виборів, тобто не пізніше
20 години 28 вересня 2007 року;
- на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному
лікувальному закладі, голосування за місцем перебування виборця
проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з
проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування
у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму,
засвідченої головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою
цього лікувального закладу.
Питання про затвердження форми та вимог до заяви виборців,
тимчасово нездатних самостійно пересуватися розглядалося на
засіданні ЦВК двічі. Перше засідання відбулося 7 серпня 2007 року
та у зв'язку з тим, що між членами ЦВК виникла дискусія з приводу
встановлення вимог до заяви, розгляд даного питання було
перенесено для опрацювання. Однак, на другому засіданні ЦВК, яке
відбулося 13 серпня 2007 року, було затверджено форму заяви без
встановлення відповідних до неї вимог.
Не погоджуючись з зазначеними судовим рішенням відповідач
звернувся з апеляційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову
в задоволенні позову, оскільки вважає, що суд першої інстанції
неправильно застосував норми матеріального та процесуального
права, а саме: неповно з'ясував обставини справи; помилковим є
висновок суду щодо порушення п. 2 ч. 3 ст. 84 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
що стосується
допущення бездіяльності; не відповідають обставинам справи
висновки суду про те, що оскаржувана постанова призвела до
порушення конституційного принципу рівності конституційних прав
громадян та про те, що ЦВК фактично надала привілеї тим виборцям,
які тимчасово не здатні пересуватися; неправомірно врахував при
винесені рішення твердження позивачів, що встановлюючи вимоги до
заяви ЦВК мала зобов'язати дільничні виборчі комісії перевіряти та
підтверджувати відомості, які містяться в заяві виборця, хоча такі
дії Законом не передбачені; постановлене рішення суперечить
рішенню Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року
( v022p710-04 ) (v022p710-04)
та змінам до Закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
від 1 червня 2007 року.
В судовому засіданні представники ЦВК вимоги апеляційної
скарги підтримали та просили скасувати постанову суду та винести
нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Представники позивачів заперечували проти задоволення
апеляційної скарги та просили залишити постанову суду першої
інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, учасників процесу, дослідивши докази по справі та
перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що
апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з
того, що ЦВК фактично не виконала свого обв'язку щодо встановлення
вимог до заяви, оскільки ч. 3 п. 2 ст. 84 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
вимагає від ЦВК
встановлення форми заяви та вимог до неї, а ЦВК лише зазначила
відомості, які вже містяться в положеннях ч.ч. 5, 8 ст.84
названого Закону. У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив,
що така бездіяльність ЦВК може призвести до необгрунтованого та
безпідставного голосування широкого кола громадян за місцем
перебування, що у свою чергу, може мати наслідки зловживання
виборчим процесом, порушення виборчих прав виборців, що
голосуватимуть на виборчих дільницях. Крім того, зазначена
бездіяльність ЦВК призвела до порушення конституційного принципу
рівності конституційних прав громадян, якими є виборчі права, що
призвело до того, що виборці однієї категорії знаходяться в різних
умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 Закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
виборцю, який внесений до списку
виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з
інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися
самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати
за місцем перебування цього виборця.
Частиною 3 статті 84 закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
встановлено, що до витягу із списку
виборців включаються:
1) без рішення комісії - виборці, постійно не здатні
самостійно пересуватись, щодо яких у списку виборців зазначена
відмітка, передбачена частиною п'ятою статті 41 ць ого Закону,
якщо такі вибори до 12 години останньої суботи перед днем виборів
письмово або особисто не повідомили відповідну дільничну виборчу
комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
2) за рішенням дільничної виборчої комісії - виборці, які
тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяв.
Форма такої заяви та вимоги до неї встановлюються ЦВК.
Аналізуючи приписи ст. 84 Закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, колегія суддів приходить до
висновку, що чинне законодавство України не встановлює вимог щодо
подання виборцям будь-яких додаткових документів чи вимог щодо
засвідчення підпису виборця на написаній ним заяві, окрім випадку,
передбаченого ч. 8 ст. 84 Закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, який стосується лише виборців, які
голосують на спеціальних виборчих дільницях, утворених у
стаціонарних лікувальних закладах.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність
засвідчення лікарем, нотаріусом чи іншою посадовою особою волі
виборця, тимчасово не здатного самостійно пересуватися, що
викладена ним в заяві, не грунтується на нормах чинного
законодавства України та обмежує встановлені чинним законодавством
права виборців.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною
бездіяльності щодо невиконання обов'язку по встановленню вимог до
форми заяви виборця, тимчасово не здатного самостійно
пересуватися, задоволенню не підлягають, а прийняте судом першої
інстанції рішення в цій частині підлягає скасуванню з відмовою у
задоволенні цих позовних вимог.
Для того, щоб перевірити факт тимчасової неможливості
самостійного пересування, в розумінні набуття права виборця
голосувати за місцем його перебування, нова редакція п. 2 ч. 3 ст.
84 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
і передбачила обов'язок ЦВК встановити форму заяви
виборця та вимоги до неї.
Судом першої інстанції обгрунтовано зроблено висновок про те,
що зазначених вимог даної норми Закону ЦВК повною мірою не
виконано, оскільки у додатку № 4 до постанови ЦВК № 100
( v0100359-07 ) (v0100359-07)
від 13 серпня 2007 року відповідач обмежився лише
викладенням вже існуючих положень ч.ч. 5, 8 ст.84 Закону України
"Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, без
зазначення таких вимог, які дадуть можливість перевірити
достовірність зазначених у заяві даних щодо тимчасової
неможливості самостійного пересування.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
у
справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті
(вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного
балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод
та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це
рішення (дія). З оглядом на вказані положення процесуального
закону, суд першої інстанції обгрунтовано постановив визнати
протиправною постанову ЦВК від 13 серпня 2007 року № 100
( v0100359-07 ) (v0100359-07)
в частині встановлення форми заяви виборця,
тимчасово не здатного самостійно пересуватися.
В той же час рішення суду першої інстанції в частині визнання
протиправною бездіяльність ЦВК щодо не виконання обов'язку,
передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 84 Закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
по встановленню вимог до форми
заяви виборця, колегія суддів не може визнати обгрунтованим,
оскільки відповідач на виконання зазначеної вимоги Закону
розглянув дане питання та виніс оспорювану постанову. Неповне
виконання вимог зазначеного Закону може бути підставою для
визнання вказаної постанови протиправною, але не свідчить про
бездіяльність в цій частині з боку відповідача.
Ревізуючи рішення суду першої інстанції в частині
зобов'язання ЦВК прийняти рішення про роз'яснення щодо здійснення
перевірки та підтвердження дільничними виборчими комісіями даних,
які містяться в заяві виборця, тимчасово не здатного пересуватися
самостійно, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 17 Закону "Про Центральну виборчу комісію"
( 1932-15 ) (1932-15)
ЦВК, зокрема, забезпечує реалізацію і захист виборчих
прав громадян України та права на участь у референдумах;
забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами
України принципів і засад виборчого процесу та процесу
референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства
України про вибори і референдуми; забезпечує однакове застосування
законодавства України про вибори і референдуми на всій території
України; здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності
виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов'язкові
для використання в роботі виборчих комісій та комісій з
референдумів роз'яснення і рекомендації з питань застосування
законодавства України про вибори і референдуми.
Таким чином, вимога позивачів про зобов'язання ЦВК дати
роз'яснення дільничним виборчим комісіям про те, що перед
прийняттям дільничними виборчими комісіями рішення в порядку
пункту 2 частини 3 статті 84 Закону України "Про вибори народних
депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
необхідно здійснювати перевірку та
підтвердження даних, які містяться в заяві виборця, тимчасово не
здатного пересуватися самостійно, є такою, що направлена на
відновлення прав та інтересів позивачів, усунення наслідків
протиправної бездіяльності ЦВК, та є співрозмірною допущеній
бездіяльності ЦВК.
При цьому, судова колегія зазначає, що від самого виборця
жодні додаткові документи та підтвердження щодо його тимчасової
нездатності самостійно пересуватися не повинні вимагатися,
оскільки такого обов'язку для виборця Законом України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
не встановлено.
Встановлений Законом України "Про вибори народних депутатів
України" ( 1665-15 ) (1665-15)
порядок реалізації виборцями свого права
голосу вже сам по собі включає елементи здійснення заходів
контролю, спрямованих на попередження зловживань таким правом. У
випадку реалізації цього конституційного права виборцями, не
здатними пересуватися, зокрема тими, що позбавлені такої
можливості тимчасово, в силу певних обставин, то законодавцем
нормативно передбачено механізм, за допомогою якого така категорія
виборців зможе скористатися цим правом. Сюди відноситься як
встановлення ЦВК вимог до заяви виборця, нездатного тимчасово
пересуватися самостійно, так і перевірка дільничними виборчими
комісіями дотримання цих вимог виборцем при розгляді його заяви на
своєму засіданні перед внесенням такого виборця до витягу із
списку виборців.
Таким чином, обов'язок перевірити та підтвердити відомості,
повідомлені виборцем, повинен бути покладений на дільничні виборчі
комісії.
Колегія суддів не погоджується з посиланням представників
відповідача (ЦВК) на те, що покладання обов'язку на дільничні
виборчі комісії перевіряти та підтверджувати відомості, що
містяться в заяві виборця, тимчасово не здатного пересуватися
самостійно, не передбачені чинним законодавством України.
Зазначене твердження спростовується змістом п.п.1, 11 ч. 2 ст. 32
Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
, який свідчить, що дільничним виборчим комісіям надані
повноваження здійснювати контроль за неухильним додержанням та
однаковим застосуванням законодавства про вибори народних
депутатів під час голосування та підрахунку голосів на виборчій
дільниці, а також розглядати заяви і скарги з питань списку
виборців, підготовки та організації голосування на виборчій
дільниці та в межах своїх повноважень приймати щодо них рішення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що
роз'яснення ЦВК щодо здійснення дільничними виборчими комісіями
такої перевірки та підтвердження не буде порушувати законодавства
про вибори, прав та законних інтересів виборців та інших
суб'єктів.
Таким чином, позовні вимоги в частині того, що відповідач
зобов'язаний дати роз'яснення дільничним виборчим комісіям щодо
порядку та умов перевірки та підтвердження відомостей, що
містяться в заяві виборця, є обгрунтованими, а висновки суду
першої інстанції в цій частині є правильними.
Задовольняючи в зазначеній частині позовні вимоги, суд першої
інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача полягала в
тому, що при прийнятті ЦВК постанови № 100 ( v0100359-07 ) (v0100359-07)
від 13
серпня 2007 року відповідач не дав таких роз'яснень щодо вказаних
перевірок та підтвердження. Поряд з тим, суд першої інстанції не
звернув уваги на ту обставину, що вказане питання взагалі не було
предметом розгляду на засіданні ЦВК 13 серпня 2007 року під час
прийняття постанови № 100 ( v0100359-07 ) (v0100359-07)
, про що свідчить
стенограма засідання ЦВК та порядок денний цього засідання.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що бездіяльність
відповідача, в даному випадку, полягала у тому, що ЦВК не винесла
на своє засідання та не розглянула питання надання роз'яснень
дільничним виборчим комісіям щодо здійснення перевірки та
підтвердження даних, які містяться в заяві виборця, а також щодо
порядку та умов такої перевірки. Тому постанова суду першої
інстанції у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового
рішення.
Колегія суддів не погоджується з доводами представників
відповідача (ЦВК) щодо неможливості правильно встановити строк, в
який відповідач повинен був вчинити певні дії або прийняти
рішення, а натомість щодо не можливості встановити строк, з якого
починається бездіяльність відповідача. Системний аналіз положень
ст.ст. 17, ч.4 ст.106, п.2 ч.3 ст.84 Закону України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
дає підстави суду зробити
висновок, що перебіг строку для оскарження бездіяльності ЦВК, що
полягала в не розгляді на своєму засіданні питання про надання
роз'яснень дільничним виборчим комісіям щодо необхідності
здійснювати перевірки та підтвердження даних, які містяться у
заяві виборця, починається з наступного дня після прийняття
рішення ЦВК про затвердження форми заяви без встановлення
додаткових вимог до такої заяви.
Керуючись ст.ст. 177, 195, 200, 202, 207 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити
частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20
серпня 2007 року в частині визнання протиправною бездіяльності
Центральної виборчої комісії щодо невиконання обов'язку,
передбаченого пунктом 2 частиною 3 статті 84 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
по встановленню
вимог до форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися
самостійно скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог
Блоку "НАША УКРАЇНА - НАРОДНА САМООБОРОНА" та "Блок Юлії
Тимошенко - Виборчий блок політичних партій "Всеукраїнське
об'єднання "Батьківщина", Українська соціал-демократична партія,
партія "Реформи і порядок" у цій частині.
Цю ж постанову суду в частині зобов'язання Центральної
виборчої комісії прийняти рішення у формі постанови, якою
затвердити обов'язкові вимоги до заяви виборця, тимчасово не
здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому
голосування за місцем його перебування під час проведення
позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007
року, а також прийняття рішення про роз'яснення щодо здійснення
перевірки та підтвердження дільничними виборчими комісіями даних,
що містяться в заяві виборця, тимчасово не здатного пересуватися
самостійно, скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати
протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії, яка
полягала в тому, що Центральна виборча комісія не винесла на своє
засідання та не розглянула питання надання роз'яснень дільничним
виборчим комісіям щодо здійснення перевірки та підтвердження
даних, які містяться у заяві виборця, а також щодо порядку та умов
такої перевірки. Зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути
на своєму засіданні зазначене питання та прийняти відповідне
рішення.
Цю ж постанову суду в частині визнання протиправною постанову
ЦВК від 13 серпня 2007 року №100 ( v0100359-07 ) (v0100359-07)
щодо встановлення
форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися
самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем
його перебування під час проведення позачергових виборів народних
депутатів України 30 вересня 2007 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДI : Т.О. Лиска
М.О. Сорока