ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Iменем України
"23" серпня 2007 р. №К-9743/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Костенка М.I.
Маринчак Н.Є.
Рибченка А.О.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: 1.Овчінніков М.Б. (дов. від 04.01.2006 р. №1);
2.Загородня Д.М. (дов. від 07.12.2006 р. №296);
3.Третьякова О.I. (дов. від 07.12.2006 р. №298);
відповідача: 1.Шавло Р.О. (дов. від 26.03.2007 р.);
2.Мітасов М.I. (дов. від 25.12.2006 р.)
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області від
17.06.2005 р.
та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 31.08.2005 р.
у справі №6/96
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Запоріжжяобленерго"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі по
тексту - позивач, ВАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до
Господарського суду Запорізької області з позовом до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту -
відповідач, СДПI) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 30.09.2004 р. №0000270203/0.
28.04.2005 р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" уточнено свої позовні
вимоги та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення
від 01.03.2005 р. №0000270203/3.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від
17.06.2005 р. (суддя Мисюра Л.С.), яке залишене без змін
постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
31.08.2005 р. у справі №6/96 (головуючий суддя - Кагітіна Л.П.,
судді Мірошниченко М.В., Радченко О.П.), в задоволенні позовних
вимог ВАТ "Запоріжжяобленерго" відмовлено.
ВАТ "Запоріжжяобленерго" не погоджуючись з рішенням
Господарського суду Запорізької області від 17.06.2005 р. та
постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
31.08.2005 р. у справі №6/96 подало касаційну скаргу, в якій
просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати
недійсним податкове повідомлення-рішення СДПI від 01.03.2005 р.
№0000270203/3.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ
"Запоріжжяобленерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2005 р.
СДПI прийнято податкове повідомлення-рішення №0000270203/3, яким
позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на
прибуток у розмірі 293 415 542,46 грн., в т.ч. 172 328 602,00 грн.
основного платежу та 121 086 940,46 грн. штрафних (фінансових)
санкцій.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято СДПI на
підставі акту "Про результати позапланової документальної
перевірки ВАТ "Запоріжжяобленерго" з питань дотримання податкового
законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість
стосовно включення до складу валових доходів та податкового
зобов'язання визнаної рішенням суду до стягнення заборгованості
перед ДП "Енергоринок" по справі 25/68" від 28.09.2004 р.
№17/32-03/001309626 (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що при визначенні валового
доходу за період з 01.01.2004 р. по 01.07.2004 р. ВАТ
"Запоріжжяобленерго" в порушення п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
включило до валового доходу за I квартал 2004 р. сумнівну
заборгованість за рішенням Господарського суду Запорізької області
від 12.02.2004 р. у справі №25/68, що призвело до заниження
валового доходу ВАТ "Запоріжжяобленерго" це цей звітний період на
702 542 385,78 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та
апеляційної інстанцій виходили з того, що податковим органом
правомірно застосовано до спірних правовідносин з позивачем вимоги
п.п. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 24.12.2002р. №349-IV ( 349-15 ) (349-15)
, який набрав
чинності з 01.01.2003 р., згідно з яким платник податку - покупець
зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної
заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового
врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса,
у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й
календарний день від дня граничного строку погашення такої
заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною
претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення
судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини)
або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначене збільшення
валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості
(її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків,
визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.
На думку судів попередніх інстанцій, за змістом п.п. 12.1.5
п. 1.2.1. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
покупець звільняється від збільшення
валових доходів, тільки в тому випадку, коли строки передбачені
абзацами "а" та "б" п.п. 12.1.5 цього Закону сплинули до
01.01.2003 р., тобто з моме нту вступу в силу Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" від 24.12.2002р. №349-IV ( 349-15 ) (349-15)
, а отже, оскільки
рішення Господарського суду Запорізької області у справі №25/68
про стягнення заборгованості з ВАТ "Запоріжжяобленерго" прийнято
12.02.2004 р., тобто після внесення змін до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, то позивач
повинен був збільшити валові доходи саме у I кварталі 2004 р.
Вищий адміністративний суд України не погоджується з такими
висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на
наступне.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що
заборгованість позивача у розмірі 702 542 385,78 грн. перед ДП
"Енергоринок" визначена рішенням Господарського суду Запорізької
області від 12.02.2004р. у справі №25/68. При цьому, 30-й
календарний день від дня прийняття рішення судом став визначальним
для висновку податкового органу про заниження валових доходів за I
квартал 2004 р.
Поряд з цим, термін "прийняття рішення", який застосовано у
абзаці "б" п.п. 12.1.5. п. 21.1. ст. 12 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
законодавцем
чітко не визначено.
На думку судової колегії, визначення вказаного вище терміну
можливе на підставі системного аналізу норм Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, який застосувався до
даних правовідносин на час ухвалення судових рішень у даній
справі, оскільки судове рішення, яке не набрало законної сили, не
є обов'язковим для виконання, а порядок набрання цього рішення
законної сили визначається саме процесуальним законом.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення господарського суду набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено
вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили
після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи №6/96, і не
враховано судами попередніх інстанцій, рішення Господарського суду
Запорізької області від 12.02.2004р. у справі №25/68 оскаржено до
Запорізького апеляційного господарського суду, який постановою від
20.05.2004 р. змінив рішення Господарського суду Запорізької
області від 12.02.2004 р. в частині розстрочення виконання
зобов'язання, що судами попередніх інстанцій до уваги не прийнято.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України
звертає увагу на те, що згідно зі ст. 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційної
інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, тобто у даному
випадку з 20.05.2004 р., висновок податкового органу про заниження
позивачем валового доходу саме за I-й квартал 2004р. є помилковим,
оскільки у I кварталі 2004 р. були відсутні обставини, з настанням
яких Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
пов'язує виникнення у позивача обов'язку збільшити
валові доходи.
Вищевикладене також встановлено постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 02.11.2005 р. у справі №6/97,
яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду
України від 04.04.2007 р., і відповідно до вимог ч. 1 ст. 72
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
є
преюдиційною для розгляду даної справи та може бути прийнята судом
касаційної інстанції до уваги з огляду на положення ч. 1 ст. 220
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, оскільки висновки відповідача про порушення ВАТ
"Запоріжжяобленерго" п. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
внаслідок не
включення до валового доходу саме за I квартал 2004 р. сумнівної
заборгованості за рішенням Господарського суду Запорізької області
від 12.02.2004 р. у справі №25/68 є безпідставним, то, на думку
судової колегії, визначення позивачу податковим
повідомленням-рішенням від 01.03.2005 р. №0000270203/3 суми
податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 293 415
542,46 грн., в т.ч. 172 328 602, 00 грн. основного платежу та 121
086 940,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції має право скасувати
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити
нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно,
але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
На думку Вищого адміністративного суду України, вимоги
касаційної скарги ВАТ "Запоріжжяобленерго" є обгрунтованими та
такими, що підлягають задоволенню, оскільки судами попередніх
інстанції при ухваленні судових рішень порушено норми
процесуального права, що призвело до невірного застосування норм
матеріального права та, відповідно, неправильного вирішення
справи, а рішення Господарського суду Запорізької області від
17.06.2005 р. та постанова Запорізького апеляційного
господарського суду від 31.08.2005 р. у справі №6/96 підлягають
скасуванню в повному обсязі, з ухваленням нового рішення про
задоволення уточнених позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької
області від 17.06.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 31.08.2005 р. у справі №6/96 задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від
17.06.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 31.08.2005 р. у справі №6/96 скасувати в
повному обсязі.
Ухвалити нове рішення, яким уточнені позовні вимоги
Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі від 01.03.2005 р.
№0000270203/3 задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі від 01.03.2005 р.
№0000270203/3, яким Відкритому акціонерному товариству
"Запоріжжяобленерго" визначено податкове зобов'язання з податку на
прибуток у розмірі 293 415 542,46 грн., в т.ч. 172 328 602,00 грн.
основного платежу та 121 086 940,46 грн. штрафних (фінансових)
санкцій.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не
може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
М.I. Костенко
(підпис)
Н.Є. Маринчак
(підпис)
А.О. Рибченко
(підпис)
Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Ю.П. Бойченко