ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Маринчак Н.Є., Мироненка О.В., Рибченка А.О.,
Сергейчука О.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
За участю представників:
від ДПI у Приморському районі м. Одеси - Волканова Є.В.,
від ДПА в Одеській області - Марціяша О.I.,
від ОСОБА_1 за ордером та від ППК "Флай сервіс" за
довіреністю - Казарновського О.Л.,
за участю прокурора - Комаса О.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ДПА в Одеській області, СДПI у Приморському районі м. Одеси,
Державного казначейства України та заступника прокурора Одеської
області на рішення Київського районного суду м. Одеси від
27.12.2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від
10.12.2004 року по справі № 2-196 за позовом ДПА в Одеській
області та ДПI у Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про
стягнення суми недоїмки по податку на прибуток та зустрічним
позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення ДПI у Приморському
районі м. Одеси про застосування фінансових санкцій.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо дотримання правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 грудня
2002 року в задоволені позовних вимог ДПА в Одеській області та
ДПI у Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1. про стягнення суми
недоїмки по податку на прибуток в сумі 1372158,90 грн. -
відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1. - задоволено, визнано
недійсним рішення начальника ДПI у Приморському районі м. Одеси №
43/172/2273008133/11067 від 12.07.1999 року про застосування
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2004
року, рішення суду першої інстанції змінено, виключено з
резолютивної частини рішення відшкодування шкоди за рахунок коштів
місцевого бюджету.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПА в
Одеській області 30.12.2004 року, СДПI у Приморському районі м.
Одеси 05.01.2005 року, заступник прокурора Одеської області
21.04.2005 року та Державне казначейство України 12.07.2005 року
звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду України.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2005
року заступнику прокурора Одеської області поновлено строк на
касаційне оскарження судових рішень.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2005
року Державному казначейству України поновлено строк на касаційне
оскарження судових рішень.
Верховний Суд України своєю ухвалою від 21 грудня 2005 року
на підставі п.п.7,10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
направив їх для
вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2006
року касаційні скарги прийняті до провадження суду, по ним
відкрито касаційне провадження.
В касаційних скаргах ДПА в Одеській області та СДПI у
Приморському районі м. Одеси просять скасувати судові рішення та
постановити нове, яким задовольнити позов ДПА в Одеській області
та ДПI у Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1. про стягнення
суми недоїмки по податку на прибуток та відмовити в задоволені
позову.
В касаційних скаргах заступник прокурора Одеської області та
Державне казначейство України просять скасувати судові рішення
направити справу на новий розгляд.
Касаційні скарги ДПА в Одеській області, СДПI у Приморському
районі м. Одеси підлягають частковому задоволенню, а касаційні
скарги заступника прокурора Одеської області та Державного
казначейства України - задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського
районного суду м. Одеси від 27.12.2002 року по справі за позовом
ДПА в Одеській області та ДПI у Приморському районі м. Одеси до
ОСОБА_1. про стягнення податкового боргу з прибуткового податку та
за зустрічним позовом ОСОБА_1. про визнання недійсним рішення
податкової інспекції про застосування фінансових санкцій в
задоволені позовних вимог позивачам було відмовлено, зустрічний
позов ОСОБА_1. про визнання недійсним рішення начальника ДПI у
Приморському районі м. Одеси № 43/172/2273008133/11067 від
12.07.1999 року було задоволено.
Крім того, з Державного казначейства України на користь ППК
"Флай сервіс" відшкодовано матеріальні збитки на суму 8.939.733,13
грн., а з райфінвідділу Приморського району м. Одеси на користь
ППК "Флай сервіс" - 304.401,60 грн.
Ухвалою судової колегії судової палати по цивільним справам
Апеляційного суду Одеської області від 10.12.2004 року, рішення
суду першої інстанції було змінено в частині що стосується
відшкодування матеріальної шкоди на користь ППК "Флай сервіс" та
ухвалою стягнуто з Державного бюджету України на користь компанії
8.041.651 грн.
Відповідно до ч.3 ст.227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, судові
рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий
розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та
обов'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у
справу.
Враховуючи те, що рішеннями судів матеріальна шкода була
стягнута на користь ППК "Флай сервіс" з Державного казначейства
України, яке не повідомлялося про можливість вступити у справу та
вирішено питання щодо обов'язку по відшкодуванню шкоди без
залучення до участі у справі, колегія Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про наявність в даному випадку
підстав для обов'язкового скасування судових рішень відповідно до
ч.3 ст.227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Крім того, колегія вважає за необхідне звернути увагу суду,
що відповідно до ст.4 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року усяка
заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом,
звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права
чи охоронюваного законом інтересу.
В той же час, суди першої та апеляційної інстанції, вирішуючи
питання щодо відшкодування шкоди ППК "Флай сервіс", не перевірили
наявність факту звернення його до суду в порядку та з додержанням
вимог, передбачених ст.ст.5, 24, 26 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
та не
з'ясували чи не приймалося з цього питання рішення судом
господарської юрисдикції, оскільки, як вбачається з клопотання на
а.с.271 т.1, ППК "Флай сервіс" звернулося до господарського суду з
позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від
13.07.2000 року, а також не визначилися з процесуальним положенням
ППК "Флай сервіс" в справі, не взявши до уваги вказівку про це в
Постанові Президії Одеського обласного суду від 06.09.2000 року та
з огляду на прохання ППК "Флай сервіс" повернути літак з
посиланням на ст. 420 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає
поворот виконання рішення, а не відшкодування шкоди.
Враховуючи наведене, доводи та обгрунтування ППК "Флай
сервіс" щодо вимог про незаконність дій суб'єктів владних
повноважень, якщо такі будуть заявлені, підлягають ретельній
перевірці на підставі належних та допустимих доказів, враховуючи
виключно фактичні обставини справи.
При новому розгляді справи суду також необхідно враховувати
положення ч.2, ч.3 ст.21 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, відповідно до
яких вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними
рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або
іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів
публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом,
якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити
публічно-правовий спір. Iнакше вимоги про відшкодування шкоди
вирішуються судами в порядку цивільного або господарського
судочинства.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог,
які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше
не встановлено законом.
Крім того, приймаючи рішення щодо визнання недійсним рішення
начальника ДПI у Приморському районі м. Одеси від 12.07.1999 року
№ 43/172/2273008133/11067 про застосування фінансових санкцій за
порушення законодавства про оподаткування ОСОБА_1., суди виходили
з того, що прибутковий податок за ставкою 20% повинно було
утримати ТОВ "Флай сервіс", а тому відповідач не допускав
порушення, зазначені в акті перевірки та оскаржуваному рішенні.
З такими висновками погодитись в повні мірі не можна з огляду
на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що міри відповідальності, які
були застосовані до відповідача, ДПI встановила з посиланням на
п.3 ст.21 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
в редакції чинній на час спірних
правовідносин.
Відповідно до зазначеної норми та ст.19 Декрету, громадяни,
доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно до цього Декрету,
зобов'язані подавати в передбачених цим Декретом випадках
податковим органам декларацію про доходи і витрати за формою, що
їх встановлює Головна державна податкова інспекція України, та
інші необхідні документи, які підтверджували б достовірність
вказаних даних. Неподання громадянином декларації вважається
приховуванням доходів від оподаткування.
У разі приховування (заниження) громадянином доходів до них
застосовуються міри відповідальності (фінансові санкції) у вигляді
стягнення суми прибуткового податку, обчисленої з фактично
одержаного доходу і штрафу в двократному розмірі від додатково
обчисленої суми прибуткового податку в наслідок збільшення
оподаткованого доходу.
З огляду на зазначене, суду необхідно уточнити за які ж
порушення податкового законодавства було прийнято оскаржуване
рішення, в чому конкретно вони полягають.
Уточнення зазначених обставин необхідне з огляду на ст.2
Декрету, де зазначено, що об'єктом оподаткування у громадян, які
мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний
оподаткований дохід за календарний рік (що складається з місячних
сукупних оподаткованих доходів) одержаних з різних джерел, як на
території України, так і за її межами, а відповідно до Указу
Президента України "Про збільшення неоподаткованого мінімуму та
ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" від 13
вересня 1994 року ( 519/94 ) (519/94)
з наступними змінами встановлена
прогресивна шкала оподаткування щодо сукупного оподаткованого
доходу.
З врахуванням наведеного колегія прийшла до висновку, що
судами при прийнятті рішення допущені порушення норм
процесуального права, які могли вплинути на встановлення фактичних
обставин справи, і як наслідок - до помилкового застосування норм
матеріального права та неправильного вирішення справи.
З огляд на зазначене, рішення суду першої та апеляційної
інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ч.3 ст.227, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги заступника прокурора Одеської області та
Державного казначейства України задовольнити, касаційні скарги ДПА
в Одеській області, СДПI у Приморському районі м. Одеси
задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Одеси
від 27.12.2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 10.12.2004 року скасувати, а справу передати на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Мироненко О.В.
_______________________________
Рибченко А.О.
_______________________________
Сергейчук О.А.
З оригіналом згідно.
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
23 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Маринчак Н.Є., Мироненка О.В., Рибченка А.О.,
Сергейчука О.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
За участю представників:
від ДПI у Приморському районі м. Одеси - Волканова Є.В.,
від ДПА в Одеській області - Марціяша О.I.,
від ОСОБА_1 за ордером та від ППК "Флай сервіс" за
довіреністю - Казарновського О.Л.,
за участю прокурора - Комаса О.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ДПА в Одеській області, СДПI у Приморському районі м. Одеси,
Державного казначейства України та заступника прокурора Одеської
області на рішення Київського районного суду м. Одеси від
27.12.2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від
10.12.2004 року по справі № 2-196 за позовом ДПА в Одеській
області та ДПI у Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про
стягнення суми недоїмки по податку на прибуток та зустрічним
позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення ДПI у Приморському
районі м. Одеси про застосування фінансових санкцій.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги
щодо дотримання правильності застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі, колегія в порядку ч.3 ст.160
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
та керуючись ст.ст.210, 220, 221 ч.3
ст.227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги заступника прокурора Одеської області та
Державного казначейства України задовольнити, касаційні скарги ДПА
в Одеській області, СДПI у Приморському районі м. Одеси
задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Одеси
від 27.12.2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 10.12.2004 року скасувати, а справу передати на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
/підпис/
______________________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Мироненко О.В.
_______________________________
Рибченко А.О.
_______________________________
Сергейчук О.А.