ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.
суддів: Листки Т.О., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
при секретарі : Замезі Ю.I.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу № 2-1526\05 за
позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про
перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 листопада 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Печерського
районного суду м. Києва від 27 травня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 3 листопада 2005 року у справі №
2-1526\05 за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України
про перерахунок пенсії.
Зазначає, що в березні 2005 року він звернувся до суду із
вказаним позовом, в якому просив зобов"язати відповідача провести
йому перерахування пенсії з урахуванням розміру посадового окладу
за останньою штатною посадою, яку він обіймав перед звільненням зі
служби в органах внутрішніх справ, а саме державного експерта
відділу контролю та координації правоохоронної діяльності
Управління державної безпеки Апарату Ради національної безпеки і
оборони України.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1997 року № 1336, наказом
Міністра внутрішніх справ України від 6 вересня 1999 року № 403
він був відряджений до Апарату Ради національної безпеки і оборони
України, з залишенням в кадрах Міністерства внутрішніх справ
України. 6 грудня 2005 року він був звільнений зі служби в
Міністерстві внутрішніх справ за станом здоров"я, залишаючись на
посаді державного експерта відділу контролю та координації
діяльності Управління державної безпеки Апарату Ради національної
безпеки і оборони України. Під час звільнення з Міністерства
внутрішніх справ України його атестовану посаду було безпідставно
прирівняло до посади начальника самостійного управління
Міністерства внутрішніх справ. Внаслідок цього розмір пенсії
обраховано не з окладу за посадою, яку він займав до звільнення
(467 грн.), а з окладу начальника самостійного управління
Міністерства внутрішніх справ (250 грн.).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 травня
2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено..
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 3 листопада 2005 року
апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Печерського
районного суду м. Києва від 27 травня 2005 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами першої та
апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин, які мають
значення у справі, та порушення норм чинного матеріального
законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного
спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної
інстанції рішення та постановити нове рішення яким задовольнити
його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по
суті встановлено, що позивач наказом Міністра внутрішніх справ
України від 6 вересня 1999 року №403 був відряджений до Апарату
Ради національної безпеки і оборони України із залишенням в кадрах
МВС України.
Наказом Міністра внутрішніх справ України від 6 січня 2005
року №4 позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у
відставку за п.65 "б" (через хворобу) Положення про проходження
служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ
Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
, з
призначенням йому пенсії військовослужбовця.
Пенсія позивачу була обчислена не з посадового окладу
державного експерта відділу контролю та координації діяльності
Управління державної безпеки Апарату Ради національної безпеки і
оборони України, яку він займав до звільнення (467 грн.), а з
посадового окладу начальника самостійного управління МВС України у
розмірі 250 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суди
першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в системі МВС
України оклад в розмірі 467 грн. не передбачений для жодної
посади, оскільки максимальний розмір посадового окладу для
Міністра внутрішніх справ України, посада якого є найвищою,
становить 380 грн.
Крім цього, позивач, перебуваючи на час відрядження на посаді
державного експерта Апарату Ради національної безпеки і оборони
України, отримував посадовий оклад по цій посаді в розмірі,
встановленому для працівників Апарату Ради національної безпеки і
оборони України, а не для осіб начальницького складу органів
внутрішніх справ.
При цьому суди прийшли до висновку, що твердження позивача
про те, що він отримував під час роботи не заробітну плату, а
грошове забезпечення, є безпідставними, не грунтуються на вимогах
закону та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи,
а тому не можуть бути взяті до уваги.
Проте з такими висновками судів погодитись не можна з
наступних підстав.
Відповідно до п. 75 Положення про проходження служби рядовим
і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР
особи начальницького складу органів внутрішніх справ можуть бути
прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих
їм підприємств, установ і організацій для виконання спеціальних
робіт чи обов'язків із залишенням у кадрах Міністерства внутрішніх
справ УРСР.
Пунктом 76 Положення визначено, що особи начальницького
складу органів внутрішніх справ, прикомандировані до інших
міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і
організацій, проходять службу в порядку, встановленому цим
Положенням.
Пункт 78 Положення встановлює, що особи начальницького
складу, зазначені в пункті 76 цього Положення користуються правами
і пільгами, встановленими для осіб начальницького складу, які
проходять службу в органах внутрішніх справ УРСР. Усі види
належного забезпечення видаються їм за рахунок коштів міністерств
і відомств, в яких вони працюють. Грошове забезпечення цим особам
виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів УРСР.
Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня
1992 року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
при обчисленні
пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим
чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років,
надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови
служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів
України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення
та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" ( 393-92-п ) (393-92-п)
передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії
військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення,
що виплачується їм на день звільнення з військової служби.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого
2001 року № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального
забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових
формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ,
органів і установ виконання покарань, відряджених до органів
виконавчої влади та інших цивільних установ" ( 104-2001-п ) (104-2001-п)
визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу
органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань,
відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних
установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне
забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців
Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів
внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.
При цьому грошове забезпечення виплачується, виходячи з
окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та
установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими
званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і
порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб
начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ
виконання покарань.
Таким чином, аналізуючи положення зазначеної Постанови, слід
прийти до висновку, що позивач отримував грошове забезпечення,
виходячи з окладу за посадою, займаною ним в установі, до якої він
був відряджений, окладу за військовим званням та інших видів
грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених
законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх
справ.
Суди першої та апеляційної інстанцій, обгрунтовуючи висновок
про відмову у задоволенні позову, послались на частину 7 статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, яка передбачає, що особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького складу органів внутрішніх справ та деяким іншим
особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були
відряджені для роботи в органах державної влади та органах
місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на
підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних
закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах,
установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії
обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за
аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу,
прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та
військової служби за контрактом, осіб начальницького складу
органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на
пенсію за цим Законом.
Проте зазначена норма стосується лише тих осіб, які
одержували не грошове забезпечення начальницького складу органів
внутрішніх справ, а заробітну плату в порядку і розмірах,
установлених для працівників цих органів та організацій, в даному
випадку заробітну плату державного службовця у розмірах та
порядку, встановленому Законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
.
Пунктом 77 Положення про проходження військової служби
особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил
України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада
2001 року N 1053/2001 ( 1053/2001 ) (1053/2001)
передбачено, що пенсійне
забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених
військовослужбовців здійснюється на загальних підставах,
передбачених законодавством для військовослужбовців. Обчислення
пенсій провадиться, виходячи із суми грошового забезпечення за
тими посадами, які військовослужбовці займали в органах виконавчої
влади, на підприємствах і в організаціях, або, за бажанням
військовослужбовців, із грошового забезпечення за посадами, які
вони займали до відрядження.
Зазначена норма стосується військовослужбовців Збройних Сил
України і не поширюється на осіб начальницького складу органів
внутрішніх справ, проте, оскільки частина 7 статті 43 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, яка визначає порядок обчислення
пенсії не лише військовослужбовців, а й осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ, встановлює однакові
правила обчислення пенсії для цієї категорії пенсіонерів, то
висновок про проведення обчислення пенсій, виходячи із суми
грошового забезпечення за тими посадами, які військовослужбовці чи
особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
займали в органах виконавчої влади, на підприємствах і в
організаціях, є обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам
чинного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р.
N 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з
призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян"
( 1522-2006-п ) (1522-2006-п)
функції з призначення і виплати пенсій
Міністерства внутрішніх справ України передані з 1 січня 2007 року
органам Пенсійного фонду України.
Відповідно до положень статті 55 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
у
разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах,
щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії
адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої
особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному
процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій
самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він
замінив.
Таким правонаступником у даній справі є головне управління
Пенсійного фонду України у м. Києві.
Відповідно до положень ст..229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів
першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо
обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та
апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного
судового рішення.
Оскільки обставини судами встановлено повно та правильно, але
неправильно застосовано матеріальний закон, то відповідно до вимог
п. 9 ст. 223 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судові рішення першої та
апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового
судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223 п.9, 229, 230, 232 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 травня
2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 листопада
2005 року скасувати.
Зобов"язати головне управління Пенсійного фонду України у м.
Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням розміру
посадового окладу за останньою штатною посадою перед його
звільненням з органів внутрішніх справ - державного експерта
відділу контролю та координації діяльності Управління державної
безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий: Цуркан М.I.
Судді: Лиска Т.О.
Ліпський Д.В.
Кобилянський М.Г
Юрченко В.В.