ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
Штульмана I.В.
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження
адміністративну справу за скаргоюОСОБА_1 на неправомірну
бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Чернів ці, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною
скаргою, в якій зазначав, що він у лютому 2004 року звернувся до
суб'єкта оскарження із заявою про відмову від ідентифікаційного
номеру та збереження раніше встановленої форми обліку, як це
передбачено Законом України "Про державний реєстр фізичних
осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
, однак в цьому йому було відмовлено.
Посилаючись на вказані обставини, просив визнати такі дії
суб'єкта оскарження неправомірними та зобов'язати ДПI у м.
Чернівці зробити в його паспорті відмітку про право здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номера, зберегти за ним
раніше встановлену форму обліку, а також виключити з Державного
реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових
платежів інформацію щодо його особи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06
квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Чернівецької області від 05 серпня 2004 року, скаргу ОСОБА_1
задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову суб'єкта оскарження щодо
застосування до скаржника альтернативної форми обліку платника
податків та зобов'язано ДПI у м. Чернівці зробити відмітку у
паспорті ОСОБА_1 про наявність у нього права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номера.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання ДПI у м.
Чернівці видати офіційний документ про рішення щодо скасування
його ідентифікаційного номеру відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПI у м.
Чернівці подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги. В скарзі вона посилається
на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суди першої та апеляційної
інстанцій обгрунтовано виходили з того, що за змістом ч. 2 ст. 1
Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників
податків та інших платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для
осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються
від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють
про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені
форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а
відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не
вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші
переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру
та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Посилання про відсутність, на час розгляду справи, механізму
внесення відповідного запису в паспорт громадянина за умови
врегулювання питання обліку платників податків та інших
обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не могли бути
підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних
судових рішень не вбачається.
За правилами ч.1 ст. 222, ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
якщо суди не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то
суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,
а судові рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці
залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 06 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду
Чернівецької області від 05 серпня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст. ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :