ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Приватного підприємства "Віта" на рішення господарського
суду Одеської області від 21 листопада 2005 року та постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року
у справі за позовом заступника прокурора Приморського району м.
Одеси в інтересах Одеського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів до Приватного підприємства"Віта" про стягнення
штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2005 року Одеське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до
Приватного підприємства (надалі - ПП) "Віта" про стягнення 4610,00
грн. штрафних санкцій за недотримання нормативу робочих місць для
працевлаштування інвалідів.
Позов мотивований тим, що відповідачем в порушення вимог
чинного законодавства не створено жодного робочого місця для
працевлаштування інвалідів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21
листопада 2005 року задоволено позовні вимоги.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31
січня 2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та
апеляційної інстанцій по справі ПП "Віта" звернулося з касаційною
скаргою.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати
зазначені судові рішення та постановити нове про відмову у
задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судами норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування
обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що ПП
"Віта" не виконало належним чином покладені на нього Законом
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
заходи по інформуванню встановлених законодавством
органів про наявність вакантних місць для працевлаштування
інвалідів, через що останні не направляли на підприємство
відповідача інвалідів для працевлаштування.
Частина 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
передбачає, що
працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства
праці України, Міністерства соціального захисту населення України,
місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (далі -
органи працевлаштування інвалідів).
Згідно із п. 1 "Положення про робоче місце інвалідів і про
порядок працевлаштування інвалідів в Україні", створеним робочим
місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.
Закон зобов'язує відповідача створити робочі місця для праці
інвалідів, зазначити їх у колективному договорі та інформувати
центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи
працевлаштування повинні підібрати робоче місце і працевлаштувати
інваліда.
Статтею 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено шестимісячний
строк на застосування адміністративно-господарської санкції.
Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив
справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції
погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій
про задоволення позову, оскільки відповідач не виконав свій
обов'язок стосовно інформування органів працевлаштування про
наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів.
Судами обох інстанцій вірно зазначено, що обов'язок
підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не
супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для
працевлаштування, але Законом на них покладено обов'язок
інформувати належним чином відповідні органи про наявні вакантні
місця для працевлаштування інвалідів.
Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно
застосовані норми матеріального і процесуального права, дана
правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.
За вказаних обставин доводи касаційної скарги є
безпідставними і не спростовують висновків судів.
Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віта" відхилити, а
рішення господарського суду Одеської області від 21 листопада 2005
року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
31 січня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: