ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.,
Маринчак Н.Є.
при секретарі - Кулеша А.О.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу
Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції
Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької
області від 27.02.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 17.05.2006 р. у справі за позовом
Прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах
держави в особі Максимівської сільської ради до Вільнянської
міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про
визнання нечинними та скасування актів, -
В С Т А Н О В И Л А :
28.12.2005 р. Прокурор Вільнянського району Запорізької
області (далі по тексту - Прокурор) в інтересах держави в особі
Максимівської сільської ради (далі по тексту - позивач,
Максимівська сільрада) звернувся до Господарського суду
Запорізької області з позовом до Вільнянської міжрайонної
державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач,
Вільнянська МДПI), в якому просить визнати нечинними та скасувати
податкове повідомлення-рішення Вільнянської МДПI від 20.01.2004 р.
№0000052302/0 та першу податкову вимогу від 03.02.2004 р. №1/38.
Постановою Господарського суду Запорізької області від
27.02.2006 р. у справі №13/88/06-АП, яка залишена без змін ухвалою
Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2006 р.,
позовні вимоги задоволено частково; скасовано податкове
повідомлення-рішення Вільнянської МДПI від 20.01.2004 р.
№0000052302/0; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вільнянська МДПI не погоджуючись з постановою Господарського
суду Запорізької області від 27.02.2006 р. та ухвалою Запорізького
апеляційного господарського суду від 17.05.2006 р. у справі
№13/88/06-АП подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати
в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення,
яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга
Вільнянської МДПI підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2004 р.
Вільнянської МДПI прийнято податкове повідомлення-рішення, яким
Максимівській сільраді визначено суму податкового зобов'язання у
вигляді штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість
у розмірі 32 702,91 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 20.01.2004 р.
№0000052302/0 прийнято Вільнянською МДПI на підставі акту "Про
результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог
податкового законодавства Максимівської сільською радою (04353221)
за період з 01.01.2001 р. - 31.10.2003 р." від 20.01.2004 р.
№29/23/04353221 (далі по тексту - Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем
встановлено порушення Максимівської сільрадою вимог п. 9.4 ст. 9
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п.
14 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від
07.08.1998 р. №857/98 ( 857/98 ) (857/98)
внаслідок не подання до органу
державної податкової служби протягом двадцяти календарних днів
після місяця, в якому був досягнутий обсяг оподатковуваних
операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість
та не сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у
розмірі 32 702,91 грн. за період з 01.05.2002 р. по 31.10.2003 р.
Суд першої інстанції в частині задоволення позовних вимог
виходив з того, що відповідно до п.п. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування операції з орендної плати за
земельні ділянки, що перебувають у власності держави або
територіальної громади, якщо така орендна плата зараховується до
відповідних бюджетів.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу
на те, що, що судом першої інстанції застосовано п.п. 5.1.17 п.
5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції згідно Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо поставки
житла та землі)" ( 1782-15 ) (1782-15)
від 15.06.2004 р. №1782-IV, яка
набрала чинності лише з 09.07.2004 р. та поширюється на періоди з
01.01.2004 р., тобто на періоди, які не охоплені Актом перевірки
та не є предметом даного спору.
Суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду першої
інстанції без змін виходив з того, що передача земельної ділянки в
оренду не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість
згідно рішення Конституційного Суду України від 05.02.2004 р.
№2-рп/2004 ( v002p710-04 ) (v002p710-04)
, а отже у Максимівської сільської ради
відсутнє зобов'язання зареєструватися платником податку на додану
вартість.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України не
погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з
наступних підстав.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(тут і далі по тексту
нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних
правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку
з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в
тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами
оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Згідно з п.п. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування
операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під
об'єктами нерухомості або незабудованої землі у разі коли така
передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від
05.02.2004 р. №2-рп/2004 ( v002p710-04 ) (v002p710-04)
термін "передача", який
вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування
операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під
об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" п.п. 5.1.17 п. 5.1
ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, означає набуття (перехід) права на вказані земельні
ділянки (права власності, права користування) на підставі
відповідних юридичних актів, у тому числі за договорами
купівлі-продажу, коли така передача дозволена Земельним кодексом
України ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Однак, судом апеляційної інстанції не враховано, що рішенням
Конституційного Суду України від 05.02.2004 р. №2-рп/2004
( v002p710-04 ) (v002p710-04)
також встановлено, що терміном "передача", який
вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування
операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під
об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" п.п. 5.1.17 п. 5.1
ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не охоплюється передача землі в оренду.
При цьому, відповідно до Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо поставки
житла та землі)" ( 1782-15 ) (1782-15)
від 15.06.2004 р. №1782-IV операції з
орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності
держави або територіальної громади, якщо така орендна плата
зараховується до відповідних бюджетів, звільнено від оподаткування
лише починаючи з 01.01.2004 р.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно
звіту Відділення державного казначейства у Вільнянському районі
про виконання місцевого бюджету за доходами та виписок Відділення
державного казначейства по рахункам Максимівської сільської ради
(оренда юридичних осіб та оренда фізичних осіб) на рахунки
Максимівської сільської ради за період з 01.05.2001 р. по
30.04.2002 р. (12 календарних місяців) надійшло 69 493,32 грн., а
саме по кодах бюджетної класифікації: 13050200 - орендна плата за
землю від юридичних осіб у розмірі 64 572,00 грн.; 13050500 -
орендна плата за землю з фізичних осіб у розмірі 4 921,32 грн.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платником податку є особа, обсяг
оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої
протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних
місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (61 200,00 грн.).
При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу
на те, що належність до бюджетних установ та органів місцевого
самоврядування не звільняло таку особу від обов'язку
зареєструватися платником податку на додану вартість при умові
визначеній у п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
особи, що підпадають під визначення
платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані
зареєструватися як платники податку в органі державної податкової
служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію
встановлюється центральним органом державної податкової служби
України.
Підпунктом 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
реєстраційна заява має бути подана
(надіслана) органу державної податкової служби не пізніше
двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем
дванадцятимісячного періоду, зазначеного у пункті 2.1 Закону.
Таким чином, Максимівська сільська Рада досягла обсягів
оподатковуваних операцій в квітні 2002 р., та повинна була
зареєструватися як платник податку в органі державної податкової
служби за місцем свого знаходження, що судами першої та
апеляційної інстанції не враховано.
Згідно з абз. 3 п. 15. Указу Президента України "Про деякі
зміні в оподаткуванні" від 07.08.1998 р. №857/98 ( 857/98 ) (857/98)
у разі
здійснення особою яка зобов'язана зареєструватися як платник
податку, не здійснює таку реєстрацію протягом строків, визначених
законодавством, після закінчення граничного строку, встановленого
для реєстрації її як платника податку на додану вартість,
оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) без
нарахування податку на додану вартість, то орган державної
податкової служби застосовує штраф у розмірі податку на додану
вартість, нарахованого на загальну суму такого продажу, але не
менш як 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без права
включення до податкового кредиту податку на додану вартість,
сплаченого у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),
вартість яких включається до складу валових витрат такого платника
податку або підлягає амортизації.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно
банківських виписок в період з 01.05.2002 р. по 31.10.2003 р. на
рахунки Максимівської сільської ради надійшло 163 514,57 грн., а
саме по кодах бюджетної класифікації: 13050200 - орендна плата за
землю від юридичних осіб - 148.052,91 грн.; 13050500 - орендна
плата за землю з фізичних осіб - 15.461,66 грн.
Таким чином, на думку судової колегії, Актом перевірки
обгрунтовано та правомірно встановлено, що обсяг оподатковуваних
операцій з податку на додану вартість Максимівської сільської ради
за період з 01.05.2002 р. по 31.10.2003 р. складає 163 514,57
грн., а Вільнянською МДПI вірно та у відповідності до вимог
чинного законодавства визначено позивачу суму податкового
зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій з податку на
додану вартість у розмірі 32 702,91 грн. податковим
повідомленням-рішенням від 20.01.2004 р. №0000052302/0.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції має право скасувати
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити
нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно,
але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд
України вважає за необхідне зазначити, що оскільки судами
попередній інстанцій повно та правильно встановлено обставини
справи, але порушено при прийнятті судових рішень норми
матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових
рішень, то постанова Господарського суду Запорізької області від
27.02.2006 р. та ухвала Запорізького апеляційного господарського
суду від 17.05.2006 р. у справі №13/88/06-АП підлягають скасуванню
в частині задоволення позовних вимог, з ухваленням в цій частині
нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; в іншій
частині постанова Господарського суду Запорізької області від
27.02.2006 р. та ухвала Запорізького апеляційного господарського
суду від 17.05.2006 р. у справі №13/88/06-АП має бути залишена без
змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної
податкової інспекції Запорізької області на постанову
Господарського суду Запорізької області від 27.02.2006 р. та
ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
17.05.2006 р. у справі №13/88/06-АП задовольнити.
Постанову Господарського суду Запорізької області від
27.02.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 17.05.2006 р. у справі №13/88/06-АП скасувати в частині
задоволення позовних вимог щодо скасування податкового
повідомлення-рішення Вільнянської міжрайонної державної податкової
інспекції Запорізької області від 20.01.2004 р. №0000052302/0.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні
позовних вимог Прокурора Вільнянського району Запорізької області
в інтересах держави в особі Максимівської сільської ради щодо
скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської
міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від
20.01.2004 р. №0000052302/0 відмовити.
В іншій частині постанову Господарського суду Запорізької
області від 27.02.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 17.05.2006 р. у справі №13/88/06-АП
залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді