Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Фадєєвої Н.М.

суддів: Гордійчук М.П., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.

за участю представника відповідача: Прокопенка О.Ю. дов. б/н від 01.06.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду в Iванівському районі Київської області до акціонерного товариства закритого типу "Українська страхова компанія "Вікторія М" про стягнення 5 515 876,19 грн., за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду в Iванківському районі Київської області на Постанову господарського суду Київської області від 04.05.2006р. та Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006р. у справі №80/7-06/19, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року Управління пенсійного фонду в Iванівському районі Київської області звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення 5 515 876,19 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами перевірки було встановлено, що відповідачем у 2004р. не перераховано до пенсійного фонду збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти у сумі 5 515876,19 грн., чим на думку позивача порушено норми Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. (400/97-ВР) №400/97.

Постановою господарського суду Київської області від 04.05.2006р. у справі №80/7-06/19, залишеною без змін Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006р. в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідач розташований в зоні гарантованого добровільного відселення, користувався у 2004 році пільгами з оподаткування і не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) .

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями управління пенсійного фонду в Iванівському районі Київської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Постанову господарського суду Київської області від 04.05.2006р. та Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006р. у справі №80/7-06/19 скасувати, прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга грунтується на тому, що судами порушено норми матеріального права, оскільки, Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) не передбачено пільг зі сплати збору з операцій купівлі-продажу валюти.

Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Актом перевірки №54 від 23.11.2005р. щодо правильності нарахування та перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти акціонерного товариства закритого типу "Українська страхова компанія "Вікторія М" за період з 01.03.2004р. по 01.06.2004р. встановлено, що відповідач не сплатив збір в сумі 5515876,19 грн., тобто порушив вимоги Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. (400/97-ВР) №400/97. Висновок акту перевірки обгрунтовано тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в Iванківському районі Київської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р. (400/97-ВР) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. (1058-15) повинен сплачувати страхові внески до пенсійного фонду.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується позивачем в Акті перевірки №54 від 23.11.2005р., що відповідач 30.01.2004р. зареєстрований Iванківською райдержадміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію відповідача від 29.12.2001р. №30399 (а.с. 36)).

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів УРСР від 23.07.1991р. №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (106а-91-п) та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) - смт. Iванків Київської області входить до складу зони гарантованого добровільного відселення.

Преамбулою Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) передбачено, що Закон регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідницьку та іншу діяльність у цих зонах. ч. 1 ст. 7 названого Закону передбачено звільнення господарюючих суб'єктів від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів.

Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) прийнято Верховною радою УРСР 27.02.1991 року. Постановою Верховної ради УРСР від 28.02.1991р. №795-ХII "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (795-12) Закон введено в дію з 01.07.1991р.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №12-92 "Про податок на прибуток підприємств і організацій" (12-92) дію ч. 1 ст. 7 Закону було зупинено в частині звільнення від оподаткування прибутку. Декрет Кабінету Міністрів України "Про податок на прибуток підприємств і організацій" (12-92) , зупиняючи дію ч. 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , містив в собі ідентичну норму, тобто встановлював пільговий режим оподаткування діяльності підприємств, розташованих в зоні (п. 6 ст. 7 Декрету). У 1994 році вказаний Декрет втратив чинність у зв'язку із введенням в дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (334/94-ВР) , і відповідно відновилась дія в частині оподаткування прибутку частини 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) .

Згідно із Законом України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування підакцизних товарів" №498/95-ВР від 22.12.1995р. (498/95-ВР) ч. 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) втратила чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються. Згідно із Законом України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України" №608/96-ВР від 17.12.1996р. (608/96-ВР) частина 1 ст. 7 Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) втратила чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" №2285-IV від 23.12.2004р. (2285-15) дію ч. 1 ст. 7 Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) було зупинено на 2005 рік в частині сплати додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти. Таким чином, положення ч. 1 ст. 7 Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) в частині сплати збору на пенсійне страхування з операцій купівлі валюти, діяло до 2005 року.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (2505-15) №2505-IV від 25.03.2005р. частина 1 ст. 7 Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) було виключено. Закон України №2505-IV від 25.03.2005р. (2505-15) набув чинності 31.03.2005р., отже саме з цієї дати ч. 1 ст. 7 Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) припинила дію у повному обсязі.

Таким чином, частиною 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) - в редакції, що діяла у 2004 році - було передбачено, що підприємства, об'єднання і організації, розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення, звільняються від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів, крім сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, та крім сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість із підакцизних товарів, ще імпортуються. При цьому, вказана норма пов'язує розповсюдження пільгового режиму оподаткування, встановленого цією нормою, лише із фактом розташування підприємства у зоні гарантованого добровільного відселення або зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Колегія суддів, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач з даті-реєстрації в смт. Iванків у 2004 року був звільнений від сплати додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівково іноземної валюти, як особа, що користувалася пільговим режимом оподаткування у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) .

Таким чином, оскільки фактичні обставини справи, які встановлені судами свідчать про те, що позивач з дати реєстрації в смт. Iванків у I кварталі 2004 року був звільнений від сплати податку на прибуток з доходів отриманих від власної господарської діяльності, як особа, що користувалася пільговим режим оподаткування згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , за таких умов суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) встановлюється особливий правовий режим діяльності підприємств, розташованих на відповідній території, в тому числі і режим оподаткування, а не окремі пільги по оподаткуванню, і що Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) відносно правового режиму господарювання на відповідній території є пріоритетним по відношенню до інших законодавчих актів з питань оподаткування.

Стосовно посилання скаржника на ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , відповідно до якої пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, суд касаційної інстанції також погоджується із обгрунтуванням судів про те, що відповідно до пп. 4.4.1. п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймаються на користь платника податків.

Крім того, Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2004р. у справі №17/103 за позовом акціонерного т овариства закритого типу "Українська страхова компанія "Вікторія М" до ВАТ "АБ "Укргазбанк", встановлено, що відповідач, як підприємство, що розташоване в зоні гарантованого добровільного відселення, у 2004 році правомірно користувався пільгами з оподаткування і не повинен був сплачувати збір на обов'язкове держава пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.

Виходячи із системного аналізу Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) та Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , суд касаційної інстанції погоджується із обгрунтуванням своєї позиції судами першої та апеляційної інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Отже, Постанова господарського суду Київської області від 04.05.2006р. та Ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006р. у справі №80/7-06/19 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону, отже скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду в Iванківському районі Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Київської області від 04.05.2006р. та Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.2006р. у справі №80/7-06/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .