ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.,
Юрченка В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою представника ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду
м.Києва від 29 січня 2007 року, у справі №2а-492/06 за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Київської міської ради та Київської
міської державної адміністрації, третя особа - закрите акціонерне
товариство "АБС-УКР", про визнання незаконними рішення та
розпорядження,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулись до суду з позовом до
Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації,
третя особа: ЗАТ "АБС-УКР" про визнання незаконними та скасування
рішення Київської міської ради від 28.12.2004р. № 1088/2498
( ra1088023-04 ) (ra1088023-04)
та розпорядження Київської міської державної
адміністрації № 1187 від 02.07.2004р., посилаючись на те, що
зазначеними рішеннями та розпорядженням третій особі - ЗАТ
"АБС-УКР" виділена земельна ділянка, на якій знаходяться їх
гаражі, що перебувають у їх приватній власності.
ОСОБА_1. подав до суду першої інстанції заяву про
забезпечення позову шляхом заборони виконання будь-яких
вишукувальних, проектних та будівельних робіт на території
земельної ділянки, переданої за оскаржуваними рішеннями ЗАТ
"АБС-УКР", та просив зобов'язати ЗАТ "АБС-УКР" знести встановлені
огорожі і не чинити перешкод у користуванні гаражем.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 12 жовтня
2006 року заява ОСОБА_1. про забезпечення позову задоволена
частково. Зупинено дію рішення Київської міської ради № 1088/2498
( ra1088023-04 ) (ra1088023-04)
від 28 грудня 2004 року "Про передачу земельних
ділянок ЗАТ "АБС-УКР" для будівництва житлового комплексу з
вбудованими приміщеннями соціального призначення та підземним
паркінгом в кварталі обмеженому вулицями Глибочицькою,
Студентською та Миколи Пимоненка, зокрема вул.Глибочицька, 30 до
перетину з вул. Студентською; вул. Миколи Пимоненка 19-21;
вул.Миколи Пимоненка, 24 у Шевченківському районі м. Києва"
повністю; зупинено дію розпорядження Київської міської державної
адміністрації № 1187 від 02 липня 2004року "Про надання дозволу на
реконструкцію та забудову території обмеженої вулицями
Глибочицькою, Студентською та Пимоненка в Шевченківському районі
м. Києва", в частині надання дозволу ЗАТ "АБС-УКР" на
реконструкцію та забудову території обмеженої вулицями
Глибочицькою, Студентською та Пимоненка в Шевченківському районі
м. Києва. В задоволенні іншої частині заяви ОСОБА_1. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 29 січня 2007 року
зазначена вище ухвала суду першої інстанції про забезпечення
позову скасована, справа направлена на розгляд до суду першої
інстанції.
В касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_1. просить
скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі
ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним
судом норм процесуального права.
В запереченні на касаційну скаргу третя особа ЗАТ "АБС-УКР"
просить ухвалу суду апеляційної інстанції як законну та
обгрунтовану залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
виходячи з наступного.
Згідно ч.1. ст.117 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд за клопотанням
позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про
вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує
очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам
позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або
захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття
таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти
значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки
протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних
повноважень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачі є
членами Дворового автокооперативу по будівництву та експлуатації
індивідуальних гаражів "Покровський", який є юридичною особою. В
матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про
право власності чи право користування земельною ділянкою Дворовим
автокооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних
гаражів "Покровський" чи когось з членів кооперативу за зазначеною
адресою.
На підставі оскаржуваного рішення Київської міської ради №
1088/2498 ( ra1088023-04 ) (ra1088023-04)
від 28.12.2004 р. та розпорядження
Київської міської державної адміністрації № 1187 від 02.07.2004р.
ЗАТ "АБС-УКР" було передано в довгострокову оренду на 25 років
земельні ділянки загальною площею 2,38 га для будівництва
житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями
соціального призначення та підземним паркінгом у визначеному
кварталі, зокрема по вул.М.Пимоненка, 24 у Шевченківському районі
м.Києва, а також затверджено проект відведення земельних ділянок
ЗАТ "АБС-УКР" із зобов'язанням забезпечити організацію паркінгу
для автокооперативу "Покровський".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням
господарського суду м.Києва від 04 липня 2005 року у справі
№31/377, яке набрало чинності, зобов'язано Дворовий автокооператив
по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів
"Покровський" Шевченківського району м.Києва усунути перешкоди
щодо права користування земельною ділянкою загальною площею 0,22
га за адресою: м.Київ, вул.М.Пимоненка, 24, звільнити зазначену
земельну ділянку та передати її для потреб землекористувача - ЗАТ
"АБС-УКР", зобов'язано Дворовий автокооператив знести самовільно
збудовані будівлі та майно, що належить Дворовому автокооперативу
та розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,22 га за
вищезазначеною адресою, звільнивши її для потреб
землекористувача - ЗАТ "АБС-УКР". Зобов'язано кооператив провести
відповідну реєстрацію та передачу земельної ділянки згідно вимог
Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти
нерухомого майна (т.1, а.с.27-30).
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало
законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть
участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці
обставини.
Отже, рішенням господарського суду м. Києва від 04.07.2005 р.
у справі №31/377 зобов'язано Дворовий автокооператив
"Покровський", членами якого є позивачі, звільнити земельну
ділянку площею 0,22 га за адресою: м.Київ, вул.М.Пимоненка, 24, та
передати її для потреб землекористувача - ЗАТ "АБС-УКР".
Однак, Шевченківський районний суд м.Києва вирішуючи питання
про вжиття заходів забезпечення позову залишив поза увагою
зазначене вище рішення господарського суду від 04.07.2005р., яке
набрало законної сили, що є недопустимим.
Також суд першої інстанції не врахував, що вжиття заходів
забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Київської
міської ради № 1088/2498 ( ra1088023-04 ) (ra1088023-04)
від 28.12.2004 р. та
розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1187 від
02.07. 2004р. порушує право ЗАТ "АБС-УКР" на використання
земельної ділянки відповідно до нотаріально посвідченого договору
оренди земельної ділянки від 14.06.2005 р., зареєстрованого
Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету
Київської міськдержадміністрації 01.07.2005р. за 391-6-00453, який
ніким не скасовано і не змінено, та що виходячи із загальних засад
процесуального судочинства зміст заходів забезпечення позову та
мета їх застосування полягає в захисті інтересів учасника процесу,
а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб, та що в будь-якому
випадку забезпечення позову щодо юридичної особи неможливе, коли
воно припиняє її господарську діяльність.
Однак, суд першої інстанції вжив таких заходів до
забезпечення позову, внаслідок яких господарська діяльність ЗАТ
"АБС-УКР" по будівництву житлового комплексу з
вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення та
підземним паркінгом була фактично паралізована, та при цьому без
розгляду спору по суті суд фактично визнав за позивачами право на
використання спірної земельної ділянки, хоча такі позовні вимоги
пред'явлені не були.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку, що відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам,
свободам та інтересам позивачів, а відтак підстав для забезпечення
позову немає, та що ухвалу районного суду не можна визнати
законною, тому вона підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції
не спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної
інстанції допущені порушення норм процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1відхилити, а ухвалу
апеляційного суду м.Києва від 29 січня 2007 року залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: