ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.,
Юрченка В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Докучаєвську на рішення
господарського суду Донецької області від 11 травня 2006 року та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16
червня 2006 року, у справі № 21/75пн за позовом управління
Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Докучаєвську, про спонукання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року управління Пенсійного фонду України в м.
Докучаєвську звернулося до суду із позовом до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Докучаєвську, про спонукання вчинити дії по підписанню акта звірки
витрат по особових справах потерпілих, що складають суму пенсій,
виплачену внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання за період з 01 квітня 2002 року по 28
лютого 2006 року на загальну суму 37 008, 55 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12 квітня
2006 року, яке залишено без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року, позов
задоволено.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Докучаєвську просить
скасувати зазначені рішення, а провадження по справі закрити,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на
адресу відповідача для узгодження та підписання були направлені
Акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким
виплачено пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві, за період з 01 квітня 2002 року по 28 лютого 2006
року, у тому числі по восьми особових справах пенсіонерів -
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
ОСОБА_7., ОСОБА_8.
У зв'язку із нещасним випадком на виробництві, що
підтверджується актами про нещасний випадок на виробництві за
формою Н-1 за №1 від 13.03.1982р., №2 від 22.05.1995 р., б/н від
26.01.1967р., №11 від 09.09.1969р., №137 від 03.12.1982р., №29 від
20.09.1967р., б/н від 13.08.1982р., за висновками МСЕК у зв'язку
із стійкою втратою працездатності ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3,
ОСОБА_5., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. була призначена
та виплачувалась пенсія відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків,
мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку
відповідно до цього Закону. Підпунктом "г" п.1 ст.21 вказаного
Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в
повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові
внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,
виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні,
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові
тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
№2272-111 від
22.02.2001 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків
сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам
(членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001
року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в
установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують
право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та
соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від
нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, а між
страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального
страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються
відповідні розрахунки.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
закріплене аналогічне правило - якщо
після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи
надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від
нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального
страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата
здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При
цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право
звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального
страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
встановлено, що громадянам України -
переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по
інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного
захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення)
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація
провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків
також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до
набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати
і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся
заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким
до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та
організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової)
шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими
підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації
без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних
випадків.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд
соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником
державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці,
передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) (2694-12)
, які ліквідуються.
Доводи відповідача про поширення на спірні відносини положень
Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої
працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим
ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових
обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав
колишнього СРСР, не є обгрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди,
завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого
ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати
працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві,
пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після
переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті
здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось
на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження
здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її
відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші
відносини, а не ті, які є предметом спору у цій справі та
пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з
виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного
випадку на виробництві на території інших республік СРСР до
проголошення Україною незалежності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного
забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення
громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей
здійснюється за законодавством держави, на території якої вони
проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані
зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе
держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть
проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою
пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою
Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 ( z0376-03 ) (z0376-03)
, не
врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку,
оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки
розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на
централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, які призначені особам,
що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(крім осіб, зазначених у пункті 2
статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та
потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди
раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або
законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком
судів попередніх інстанцій про те, що Фонд соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України є належним відповідачем у справі. а позовні вимоги є
обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального або процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального та процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Докучаєвську відхилити, а
рішення господарського суду Донецької області від 11 травня 2006
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
16 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: