ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.,
Юрченка В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 січня
2006 року, у справі № 4/347 за позовом управління Пенсійного фонду
України в м. Селидове Донецької області до відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове
Донецької області, про стягнення витрат та зобов'язання до
вчинення дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року Управління Пенсійного фонду України м.
Селідове звернулось до суду з позовом відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Селидове Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо
підписання акту щомісячної звірки та відшкодувати 8347грн.60коп.,
що складають суму пенсії, яку призначено по інвалідності,
виплачену УПФУ громадянину ОСОБА_1 за період з 1 вересня 2002 року
по 12 жовтня 2005 року та невідшкодовану відповідачем всупереч
вимог Закону України від 23.09.99р. №1105-ХIУ "Про загальнообов'
язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.03
р. позов задоволено частково. Зобов'язано Фонд соціального
страхування прийняти до заліку у спільних актах щомісячної звірки
відшкодування суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по
особистій справі пенсіонера ОСОБА_1. №135581 в розмірі
8347грн.60коп. Відмовлено в позові в частині стягнення
8347грн.60коп. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою цього ж суду від 18.11.05р. змінено зміст резолютивної
частини рішення, шляхом виключення п.4 щодо судових витрат з
посиланням на Декрет Кабінету Міністрів України від 21.09.93р.
№7-93 ( 7-93 ) (7-93)
, відповідно до якого обидві сторони звільнені від
сплати державного мита.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16
січня 2006 року рішення суду першої інстанції змінено в частині
задоволення позовних вимог щодо підписання акта щомісячної звірки
в повному обсязі на суму 8347, 60 грн. Відмовлено УПФУ в м.
Селідове в зобов'язанні відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області
щодо підписання акта щомісячної звірки з відділенням виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове
Донецької області в сумі 1349, 72 грн. за період березень-жовтень
2005 року. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Селидове прийняти до заліку у
спільних актах щомісячної звірки відшкодування суми витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по особистій справі пенсіонера
ОСОБА_1. в розмірі 6997 грн. 88 коп., виплачених за період з
01.03.2002 по 01.03.2005 року.
В касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області
просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та
постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову,
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, УПФ України
просило зобов'язати відповідача вчинити дії по підписанню Акту
щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено
пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою
годувальника, який помер через нещасний випадок на виробництві або
професійного захворювання, а саме громадянину ОСОБА_1., який
26.02.1989 року при виконанні трудових обов'язків на підприємстві
Копальня імені 22 з'їзду КПРС головного управління дорогоцінних
металів і алмазів "ОСВЗ" с. Бараніха Магаданської області, Росія,
отримав травму, що підтверджується копією акту про нещасний
випадок на виробництві №1 від 20.05.1989 року. Його визнано
інвалідом третьої групи, що підтверджується довідкою МСЕК Сер.
ВТЄ-66 №082494 ВIД 07.09.1989 РОКУ. На підставі цих документів
ОСОБА_1. виплачена пенсія.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
особи, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків,
мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку
відповідно до цього Закону. Підпунктом "г" п.1 ст.21 вказаного
Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в
повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові
внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,
виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні,
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про страхові
тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
№2272-111 від
22.02.2001 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків
сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам
(членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001
року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в
установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують
право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та
соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому
порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від
нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, а між
страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального
страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються
відповідні розрахунки.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
закріплене аналогічне правило - якщо
після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи
надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від
нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального
страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата
здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При
цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право
звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального
страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
встановлено, що громадянам України -
переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по
інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного
захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення)
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація
провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків
також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до
набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати
і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся
заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким
до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та
організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової)
шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими
підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації
без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних
випадків.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд
соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником
державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці,
передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) (2694-12)
, які ліквідуються.
Доводи відповідача про поширення на спірні відносини положень
Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої
працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим
ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових
обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав
колишнього СРСР, не є обгрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди,
завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого
ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати
працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві,
пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після
переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті
здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось
на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження
здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її
відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші
відносини, а не ті, які є предметом спору у цій справі та
пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з
виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного
випадку на виробництві на території інших республік СРСР до
проголошення Україною незалежності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного
забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення
громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей
здійснюється за законодавством держави, на території якої вони
проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані
зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе
держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть
проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою
пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою
Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 ( z0376-03 ) (z0376-03)
, не
врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку,
оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки
розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на
централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, які призначені особам,
що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(крім осіб, зазначених у пункті 2
статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та
потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди
раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або
законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної
працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного
захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов
вірного висновку про зміну рішення суду першої інстанції та
часткове задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної
інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального або процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Селідове відхилити, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 січня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: