ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Гуріна М.I.
суддів Весельської Т.Ф.
Федорова М.О.
Чумаченко Т.А.
Юрченка В.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1на постанову Святошинського районного суду міста Києва від
16.01.2006 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від
14.04.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Київського міського
військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до
Київського міського військового комісаріату про перерахунок
призначеної пенсії з врахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40%
посадового окладу, відповідно до Указу Президента України від
14.07.1999 року № 847 ( 847/99 ) (847/99)
з 01.09.1999 року, надбавки за
безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від
05.05.2003 року № 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
з 01.05.2003 року, щомісячної
премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від
22.05.2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
з 01.07.1995 року та 100%
надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року №
173 ( 173/2002 ) (173/2002)
з 01.01.2003 року. Крім того, позивач просив
зобов'язати військкомат виплатити йому перераховану пенсію за 2005
рік у повному обсязі.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від
16.01.2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 14.04.2006 року
постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач
подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Святошинського районного суду міста Києва від 16.01.2006 року та
ухвалу апеляційного суду міста Києва від 14.04.2006 року, а у
справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
позивачу, після звільнення з військової служби у 1986 році в
запас, призначена пенсія за вислугу років.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу
органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
та
постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393
"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати
пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" ( 393-92-п ) (393-92-п)
при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою,
військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу
років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і
умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто
звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби
підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні
місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за
пенсією.
Згідно з вимогами статті 63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з
підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій
військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням
тих видів грошового забезпечення, що передбачені статтею 43
вказаного Закону.
Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України
Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького
і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
, яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в
законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли
раніше не поширюється.
Оскільки, позивач під час проходження служби не отримував
надбавок, введених Указами Президента України від 14.07.1999 року
№ 847 ( 847/99 ) (847/99)
, від 05.05.2003 року № 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
та від
23.02.2002 року № 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
, а щомісячна премія у розмірі
33,3 % до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до
додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при
обчисленні пенсій військовослужбовцям, то підстав для їх включення
в грошове забезпечення при обчисленні пенсії за законодавством з
питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року,
немає.
Статтею 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004
року, яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового
складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) (2262-12)
передбачено, що
особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх
перерахунок з урахуванням положень нового закону на виплату 50%
перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100%
перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах встановлених
законодавством.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами для скасування рішення є порушення
судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про
те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для
скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому
засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає
судові рішення без змін.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову Святошинського
районного суду міста Києва від 16.01.2006 року та ухвалу
апеляційного суду міста Києва від 14.04.2006 року залишити без
змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків,
встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
М.I. Гурін
Судді
(підпис)
Т.Ф. Весельська
(підпис)
М.О. Федоров
(підпис)
Т.А. Чумаченко
(підпис)
В.В. Юрченко