ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Суддів:
Чалого С.Я. Гончар Л.Я. Васильченко Н.В. Гордійчук М.П.
Костенко М.I.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну
скарги ОСОБА_2на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 травня
2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Голови Печерського
районного суду м. Києва Колісниченка Володимира Миколайовича про
визнання неправомірними дій і рішень, -
встановила:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Голови Печерського
районного суду м. Києва Колісниченка Володимира Миколайовича про
визнання неправомірними дій і рішень.
В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що 4.11.2005 р.
головою Печерського районного суду м. Києва Колісніченко В.М.
виданий наказ №457, відповідно до якого учасникам процесу справи
для ознайомлення видаються за резолюцією головуючого у справі
судді, що суперечить Тимчасовій інструкції з діловодства в
місцевому загальному суді від 17.02.2005р. №20. Заявниця вважала,
що зміна порядку видачі справ наказом голови суду є неправомірними
діями. Даний наказ обмежує права учасників процесу на ознайомлення
зі справою в той час, коли головуючий суддя знаходиться в нарадчій
кімнаті чи на розгляді іншої справи.
Просила суд визнати неправомірними дії голови Печерського
райсуду м. Києва Колісніченка В.М. по зміні порядку видачі справ з
канцелярії суду учасникам процесу, визнати нечинним наказ №457 від
4 листопада 2005 р. та таким, що порушує Iнструкцію з діловодства
в місцевому загальному суді, зобов'язати голову суду виконувати
вимоги п. 19.2 Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому
загальному суді від 17.02.2005 р. №20.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 2
березня 2006 року Iвановій В.Г. в задоволенні позову відмовлено.
27 березня 2006 року ОСОБА_2. подала заяву про приєднання до
апеляційної скарги ОСОБА_1. на оскарження постанови
Шевченківського районного суду м. Києва від 2 березня 2006 року.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 6 травня 2006 року
ОСОБА_2. відмовлено в задоволенні заяви про приєднання до
апеляційної скарги ОСОБА_1. на постанову Шевченківського районного
суду м. Києва від 2 березня 2006 року.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, ОСОБА_2.
звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції
норм процесуального права.
Заявниця в касаційній скарзі просила скасувати оскаржуване
судове рішення та постановити нове, про задоволення заяви.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що
відповідно до вимог ч.1 ст. 185 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, сторони
та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не
брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,
свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в
апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або
частково. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 192 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які
не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,
свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення
апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної
скарги, підтримавши її вимоги. Суд першої інстанції не вирішував
питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки ОСОБА_2.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи
процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія
суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити, а ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 6 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: