Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Костенка М. І.

суддів: Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г. Нечитайла О.М., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом ПП "Церера" до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за касаційною скаргою ПП "Церера" на Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року у справі №20-5/052,-

У квітні 2004 року ПП "Церера" звернулась до господарського суду м. Севастополя з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.10.2004р. №0002222310/0/3571/23-0 та №0002232310/0/3572/23-0.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що правомірно включено до валових витрат і віднесення до податкового кредиту суми з сум послуг отриманих від автотранспортних підприємств: "ТОВ "Укрпромвазбуд", ПП "О.М.С." та ТОВ "Дінал" та підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, рахунками вантажоперевізників, платіжними дорученнями, податковими накладними, актами виконаних робіт. Відсутність товарно-транспортних накладних, н думку позивача, не може свідчити про не підтвердження понесених ним витрат.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 19.05.2005р. позовні вимоги було задоволено. Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що виконання автотранспортних послуг підтверджується первинними документами бухгалтерської звітності, а саме: рахунками перевізників; відповідними платіжними дорученнями; податковими накладними; актами виконаних робіт.

Відсутність у позивача дорожніх листів та товарно-транспортних накладних, на думку суду першої інстанції не може бути підставою вважати неправомірним віднесення позивачем до складу валових витрат, витрати по автомобільним перевезенням та віднесення податку на додану вартість по таким послугам до складу податкового кредиту, оскільки, на момент надання позивачу послуг по перевезенню вантажу, не існували нормативно-правові акти, які б визначали форму товарно-транспортної накладної та порядок її заповнення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року у справі №20-5/052, Рішення господарського суду м. Севастополя від 19.05.2005р. скасовано, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з відмовою в задоволенні позовних вимог ПП "Церера" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року у справі №20-5/052 скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків Акта перевірки від 15.10.2004р., яким встановлено безпідставне віднесення позивачем до валових витрат за договорами на здійснення автотранспортних послуг, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвазпромбуд" місто Київ (б/н від 01.10.2002 року на суму 25 000,00 грн.); приватним підприємством "О.М.С." місто Київ (б/н від 01.01.2003 року на суму 12560,00 грн.); товариством з обмеженою відповідальністю "Дінал" (№041 від 01.01.2003 року на суму 24 438,00 грн. та 18 900,00 грн.); оскільки у позивача відсутні: дорожні листи вантажних автомобілів; товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів; викладене свідчить, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість із вищеназваних сум.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат виробництва та обігу відносяться суми будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, вищеназвана норма Закону передбачає можливість віднесення витрат до складу валових, лише за наявності реального придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат не належать витрати, не підтверджені документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинний документ, наряду з іншими даними повинен вміщати в собі зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис, та інші дані (п. 2 ст. 9).

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. (z0128-98) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Оформлення перевезень вантажів здійснюється товарно-транспортними накладними (п.п.11.4 п.11 Правил).

Відповідно до п. 1 вищеназваних Правил товарно-транспортна накладна є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, позивачем в супереч вимог пп. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено вищеназвані витрати до складу валових витрат виробництва.

Оскільки, позивачем не надано належних доказів не підтверджено придбання автотранспортних послуг за угодами з ТОВ "Укрвазпромбуд", ПП "О.М.С.", ТОВ "Дінал", на загальну суму 67 415,00 грн., колегія суддів, погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо віднесення позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 13 483,00 грн., до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів всупереч вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність передбачених нормативно-правовим приписом ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України приходить до висновку, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, спростовується матеріалами справи, отже підстави для задоволення касаційної ПП "Церера" відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

1. Касаційну скаргу ПП "Церера" залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.06.2005 року у справі №20-5/052 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом вірно відповідальний секретар О.М. Міненко