ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Весельської Т.Ф., Гончар Л.Я., Гуріна М.I., Чумаченко
Т.А.,
при секретарі - Замезі Ю.I..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного письмового провадження адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ
України в Донецькій області про зміну формулювання звільнення та
перерахунок вихідної допомоги за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 квітня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22
липня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2004
року у справі за його позовом до управління Міністерства
внутрішніх справ України в Донецькій області про зміну
формулювання звільнення та перерахунок вихідної допомоги.
Зазначає, що у листопаді 2003 року він звернувся до суду із
зазначеним позовом, який мотивував тим, що з лютого 1984 року по
25 листопада 2001 року він перебував на службі в органах
внутрішніх справ. Наказом № 251-л\с від 25 листопада 2001 року у
званні капітана міліції його було звільнено зі служби на підставі
ст.. 64 п "ж" Положення про проходження служби рядовим та
начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР,
відповідно до якого йому було призначено пенсію по лінії МВС у
розмірі 50% середньомісячного грошового утримання та вихідна
допомога у розмірі 25% місячного грошового утримання за кожен
повний календарний рік служби. Звільнення його проводилося на
підставі рапорту, в якому він зі слів працівника відділу кадрів
вказав причини звільнення: за власним бажанням у зв"язку з
наявністю вислуги років та виникнення сімейних обставин. Згодом
йому стало відомо про внесення змін до Закону України "Про
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
і він прийшов
до висновку, що звільнено його неправильно. Вважає, що звільнення
необхідно було оформити відповідно до ст.. 64 п "а", за віком,
оскільки до служби в МВС він проходив службу в Збройних Силах в
якості рядового і з військового обліку його було знято у віці 40
років. Просив зобов"язати УМВС України у Донецькій області змінити
формулювання звільнення на ст.. 64 п "а" зазначеного Положення та
перерахувати йому розмір вихідної допомоги. .
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28
квітня 2004 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2004
року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2004 року
залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами першої та
апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та
матеріального законодавства, що призвело до постановлення
неправильних судових рішень, скаржник просить скасувати
постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції
та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
наказом начальника УМВС України у Донецькій області №251-л/с від
25 листопада 2001 року ОСОБА_1 був звільнений зі служби в органах
внутрішніх справ на підставі ст.64 п."ж", за власним бажанням на
підставі поданого ним рапорту у 39-річному віці.
ОСОБА_1 з 1981 року по 1983 рік проходив строкову військову
службу в Збройних Силах, має звання рядовий.
Відповідно до ст..2 Положення про проходження служби рядовим
і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991
року № 114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
, особи, які перебувають на службі в
органах внутрішніх справ і мають спеціальне звання капітана
міліції, відносяться до середнього начальницького складу.
Статтею 7 зазначеного Положення встановлено, що особи
середнього, начальницького складу перебувають на службі в органах
внутрішніх справ до 45 років.
Стаття 8 Положення визначає, що особи середнього
начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7
цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою
на військовий облік або у відставку.
Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і
вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку
перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться:
за станом здоров'я - відповідно до висновків
військово-лікарської комісії;
у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності
можливості використання на службі;
за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають
виконанню службових обов'язків;
у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в
інші міністерства, відомства (організації, установи);
за службовою невідповідністю;
у разі скоєння злочину, після набрання законної сили
обвинувальним вироком суду.
Статтею 62 Положення передбачено, що звільнення осіб рядового
і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий
облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку,
встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для
перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом
здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку,
встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для
перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання
або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом
здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Відповідно до ст. 64 Положення особи середнього, старшого і
вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з
постановкою на військовий облік):
а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них
пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути
звільнені особи середнього начальницького складу, які мають
вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до
досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3
роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку -
незалежно від наявності вислуги років.
Стаття 65 Положення встановлює, що особи рядового і
начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із
зняттям з військового обліку):
а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого
Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в
запасі осіб, які мають відповідні військові звання;
25 березня1992 року за №2232-ХII був прийнятий Закон України
"Про військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
, норми
якого повинні застосовуватись у зазначеному Положенні замість норм
Закону СРСР "Про загальну військову повинність".
Статтею 22 Закону України "Про військовий обов'язок і
військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
визначено, що граничний вік
перебування на військовій службі встановлюється для
військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського
складу, які проходять військову службу за контрактом, до 45 років.
Статтею 28 Закону передбачено, що граничний вік перебування
військовозобов'язаних другого розряду рядового складу у запасі
становить 40 років.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить
до наступних висновків.
ОСОБА_1, будучи звільненим з органів внутрішніх справ у віці
39 років, не досяг встановленого ст..7 Положення граничного
45-річного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ,
який дає право на звільнення в запас з постановкою на військовий
облік або у відставку.
У даному випадку щодо ОСОБА_1 мало місце дострокове
звільнення зі служби особи середнього начальницького складу, яка
не досягла граничного віку перебування на службі в органах
внутрішніх справ, а тому ОСОБА_1 міг бути звільнений лише з
підстав, визначених ч.2 ст.8 (викладених також і в ст..64)
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом
органів внутрішніх справ, яка не передбачає серед підстав
дострокового звільнення зі служби особи середнього начальницького
складу звільнення за вислугою років чи за віком.
Як виняток, за віком можуть бути звільнені особи середнього
начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у
пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого для них
пунктом 7 цього Положення 45-річного віку перебування на службі
залишилося 3 роки і менше.
ОСОБА_1 42-річного віку на час звільнення не досяг.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ зі служби проводиться в запас Збройних Сил (з
постановкою на військовий облік), якщо особи, що звільняються, не
досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
для
перебування в запасі, або у відставку, якщо звільнені особи
досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про
військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
для
перебування в запасі.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ зі служби в запас чи у відставку ніяким чином не
пов"язані з підставами звільнення, визначеними ч.2 ст.8 та ст..64
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом
органів внутрішніх справ, та спрямовані на виконання рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ положень Закону
України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
,
зокрема з питань військового обліку та перебування
військовозобов"язаних у запасі.
Доводи касаційної скарги про те, що для ОСОБА_1, який має
військове звання рядового, граничний вік перебування у запасі
становить 40 років, що прирівнюється до граничного віку
перебування на службі в органах внутрішніх справ не грунтуються на
нормах закону, а тому не можуть бути прийняті.
Про це, що ці поняття не ідентичні свідчать і положення
ст..28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову
службу" ( 2232-12 ) (2232-12)
, якою граничний вік перебування на військовій
службі для військовослужбовців рядового складу, які проходять
військову службу за контрактом, встановлений до 45 років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи
процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги
висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються,
підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2004
року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
передбачених ст..237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: Юрченко В.В.
Судді: Весельська Т.Ф.
Гончар Л.Я.
Гурін М.I.
Чумаченко Т.А.