У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Старовицької О.П.
відповідача: Уланової П.В., Шевченка Є.В.
прокурора: Атаєвої Д.К.
розглянувши касаційну скаргу Міського комунального
виробничого підприємства "Дніпроводоканал"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
15.03.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.09.2005 р.
у справі № 38/8
за позовом Міського комунального виробничого підприємства
(МКВП) "Дніпроводоканал"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м.Дніпропетровську
за участю прокурора м.Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
МКВП "Дніпроводоканал" звернулось до суду з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№0000770822/3/225 від 05.01.2005 р. СДПI по роботі з ВПП, яким
позивачу нараховано штраф у розмірі 50% в сумі 3162774,96 грн. за
затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по сплаті
збору за спеціальне користування водними ресурсами державного
значення в розмірі 6325549,84 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
15.03.2005 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.09.2005 р., в позові
відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною
позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень
та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з
підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у судовому засіданні касаційної інстанції, просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без
змін.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена перевірка своєчасності внесення
позивачем сум узгодженого податкового зобов'язання до бюджету за
період з 01.04.2001 р. по 24.06.2004 р. за результатами якої
складено акт від 25.06.2004 р.
На підставі акту перевірки прийнято оспорюване
повідомлення-рішення №0000770822/3/255 від 05.01.2005 р., яким
позивача на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, за затримку на 537
календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання по сплаті збору за спеціальне
користування водними ресурсами державного значення в розмірі
6325549,84 грн., зобов'язано сплатити штраф в розмірі 50% у сумі
3162774,96 грн.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову,
виходили з того, що у разі коли платник податків не сплачує
узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних
строків, визначених Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, такий платник податку зобов'язаний
сплатити штраф у розмірах, передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17
цього Закону. Даною нормою до платника податків застосовуються
санкції від суми сплаченого боргу, починаючи від загального строку
затримки сплати. Відповідач, при винесенні податкового
повідомлення-рішення, не визначав податкового зобов'язання
позивачу і відповідно не керувався нормами пп.4.2.2 п.4.2 ст.4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Однак, з такою позицією судів попередніх інстанцій погодитись
не можна, оскільки вона є наслідком неповного з'ясування обставин
справи.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, йому
загрожує прогресуючий штраф за пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього
Закону.
Цей штраф застосовується залежно від строку погашення
прострочених податкових зобов'язань за однією із ставок,
визначених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та за наявності таких
необхідних умов, як податкове зобов'язання має бути узгодженим та
мають бути порушені граничні строки сплати податкового
зобов'язання, установлені саме Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, зокрема, пп.5.3.1 п.5.3
ст.5 цього Закону.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
платники податків і зборів
(обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми
податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами
терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору
(обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням
податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3
ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків самостійно обчислює суму податкового
зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації.
Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку
на додану вартість, виконав своє зобов'язання зі сплати податку на
додану вартість за визначеними ним періодами, що виключає
застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п.
17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Таким чином, податковий орган не має права самостійно
змінювати призначення платежу визначеного платником податків при
здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою
погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується
податкове зобов'язання.
Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена
сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у
строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу
платника податків.
Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фонами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначена рівність бюджетних
інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається
попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим
боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі
одночасного його виникнення за різними податками, зборами
(обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
який є спеціальним законом з питань оподаткування і
який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або
фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати
пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків,
визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою
погашення платниками податків податкового боргу і серед таких
заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного
платником податків.
У разі недотримання платником податків порядку погашення
податкового боргу, передбаченого пп. 7.7. ст. 7 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податковий
орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення
платежу, визначене платником податків.
Таким чином, судами попередніх інстанцій не надана оцінка
доводам позивача щодо невірного розрахунку відповідачем штрафних
санкцій, у зв'язку з тим, що при сплаті поточних податкових
зобов'язань по оплаті збору за спеціальне користування водними
ресурсами державного значення в платіжних дорученнях зазначено
призначення платежу з вказівкою конкретного періоду, за який він
здійснюється. Відповідач самостійно, без узгодження з позивачем
змінив призначення платежу та погасив існуючу податкову недоїмку,
внаслідок чого виник борг за період, за я кий позивач вважав
податкові зобов'язання погашеними. А також доводам, що позивачу
вже були нараховані штрафні санкції за затримку по оплаті збору за
спеціальне користування водними ресурсами державного значення, а
тому штраф за даним податковим повідомленням-рішенням стягується
вдруге за той самий період затримки.
Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми
судовими інстанціями.
У зв'язку з викладеним, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини
справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для
її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Міського комунального виробничого
підприємства "Дніпроводоканал" задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
15.03.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.09.2005 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 06.08.2007 р.