ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
відповідача: Васюка В.В., Краснікової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Нафтаторг"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 25.04.2005 р.
у справі № 17/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Нафтаторг"
до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
01.02.2005р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення
Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції №
0001662343/0 від 19.11.2004 р. про застосування фінансових санкцій
у вигляді штрафу у розмірі 24750 грн. Стягнуто з
Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції на
користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що застосування штрафних санкцій є
безпідставним, оскільки розрахункова операція не була завершена.
Такого висновку суд дійшов виходячи з того, що перевірку проведено
в офісі - АЗС, але адміністративна будівля відокремлена від
приміщення, де знаходиться оператор АЗС та реєстратор
розрахункових операцій. Таким чином, коли працівник позивача
виписав покупцю видаткову накладну на дизельне пальне та прийняв
від покупця готівку йому необхідно було перейти до іншого
приміщення для проведення операції через реєстратор розрахункових
операцій, видачі чека та підготовлених талонів на дизельне паливо.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 25.04.2005 р. вказане рішення суду першої інстанції
скасоване та відмовлено у позові.
Скасовуючи рішення та відмовляючи у позові, суд апеляційної
інстанції виходив з того, що позивач, при здійсненні готівкових
розрахунків за реалізоване дизельне пальне, порушив вимоги п.п. 1,
2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Не погоджуючись з висновком суду першої
інстанції щодо незавершення розрахункової операції, суд
апеляційної інстанції зазначив, що працівник позивача не тільки
прийняв від покупця готівкові кошти та виписав видаткову накладну,
але й видав талони. Проте, розрахункову операцію не провів через
реєстратор розрахункових операцій.
ТОВ "Нафтаторг" подало касаційну скаргу, якою просить
скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без
змін рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального права. На його думку,
місце реалізації товару - це господарська одиниця, назва та адреса
якої зазначені в реєстраційному посвідченні на реєстратор
розрахункових операцій. Зазначає, що в частині проведення
отриманої від покупця готівки господарська операція не була
завершена внаслідок прямих умисних дій відповідача, який
перешкодив працівникові, який отримав готівку і вийшов з
приміщення з наміром провести готівку через реєстратор
розрахункових операцій та видати покупцю чек, це зробити. Тому у
діях підприємства відсутнє порушення ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
ТОВ "Нафтаторг", належним чином повідомлене про день, час та
місце касаційного розгляду справи, свого представника не
направило. Надіслало телеграму, в якій просить справу розглянути
без участі його представника.
Західно-Донбаська ОДПI у своїх письмових запереченнях на
касаційну скаргу та її представники в судовому засіданні просять
касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду
апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали
справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірне
рішення про застосування до позивача фінансових санкцій на
підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 1776-14 ) (1776-14)
від 01.06.2000 р. № 1776-III за порушення
вимог п.п. 1,2 ст. 3 вказаного Закону було прийнято
Західно-Донбаською ОДПI за наслідками проведеної перевірки щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу, висновки якої викладені у акті № 001133
від 12.11.2004 р.
Порушення вимог п.п. 1,2 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
полягало в тому,
що позивач здійснив розрахункову операцію при реалізації талонів
на дизельне паливо у кількості 1800 л на загальну суму 4950грн.
без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі
розрахункового документа.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної
інстанції норм матеріального права та вважає, що суд повно
встановив обставини у справі, надав їм правильну правову оцінку на
підставі законодавства, що підлягає застосуванню до даних
правовідносин.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну
суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у
встановленому порядку та приведені у фіскальний режим реєстратори
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або
у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 ст. 3 вказаного Закону зобов'язує суб'єктів
підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує або
повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї,
розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної
операції.
За змістом ст. 2 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
розрахункова операція - це
приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів
(послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар
(ненадану послугу), у разі застосування банківської платіжної
картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо
оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або,
у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення
розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, приймання від покупця готівкових коштів,
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо мають
здійснюватися за місцем реалізації товарів (послуг) і такі
операції визначаються законодавцем як розрахункова операція.
Вказаний Закон не визначає поняття "місце реалізації товарів
(послуг)", однак, проаналізувавши зміст наведеного законодавства,
суд касаційної інстанції зазначає, що місцем реалізації товару є
місце, де здійснюєтьс я розрахункова операція, тобто приймання
продавцем від покупця готівкових коштів тощо, яке, з метою
дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, має бути обладнане зареєстрованим,
опломбованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових
операцій через який продавець зобов'язаний провести розрахункову
операцію з видачею відповідного розрахункового документа.
Таким чином, здійснюючи розрахункову операцію з продажу
дизельного пального, тобто приймаючи від покупця грошові кошти за
товар, позивач зобов'язаний був її провести на повну суму покупки
через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та
приведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з
роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, а також видати
покупцю цей розрахунковий документ встановленої форми на повну
суму проведеної операції.
Організація позивачем діяльності з реалізації товарів та
послуг за готівкові кошти таким чином, що неможливо одразу з
прийняттям готівкових коштів від покупця провести розрахункову
операцію через реєстратор розрахункових операцій та видати
розрахунковий документ, не звільняє від відповідальності,
передбаченої п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав
для задоволення касаційної скарги та скасування законного та
обгрунтованого судового рішення апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Нафтаторг" залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2005
р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко