УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого Співака В.I.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1та ОСОБА_2на постанову Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 09 жовтня 2006 року ( rs267250 ) (rs267250)
у справі за
їх заявою до Державного казначейства України, третя особа -
слідчий СУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим Дороговцев
С.М., про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У листопаді 2002 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду
в порядку статті 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону
України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду"
( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
із заявами про стягнення з Державного бюджету
України на користь кожного з них по 500.000 грн. моральної шкоди,
заподіяної незаконним накладенням арешту на автомобілі, які
належать їм на праві власності.
Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки
Крим від 17 січня 2003 року заяви ОСОБА_2. та ОСОБА_1. задоволені
частково. Постановлено стягнути з Держави Україна шляхом списання
із загального рахунку доходів Національного банку України на
користь заявників в рахунок відшкодування моральної шкоди по
90.000 грн. кожному.
Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
09 жовтня 2006 року ухвалу Євпаторійського міського суду
Автономної Республіки Крим від 17 січня 2003 року скасовано та
ухвалено нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1. та
ОСОБА_2. до Державного казначейства України про відшкодування
моральної шкоди відмовлено. Допущено поворот виконання ухвали
Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17
січня 2003 року, стягнувши з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь
Державного казначейства України, для зачислення на єдиний
казначейський рахунок до Державного бюджету України, по 90.000
грн. з кожного.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2., посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 09- жовтня 2006 року та
залишити в силі ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної
Республіки Крим від 17 січня 2003 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та
апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних
підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа
адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б
однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень та згідно статті
17 Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на:
спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень
щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових
актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу
прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення
з публічної служби.
У частині 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
зазначено, що вимоги про відшкодування шкоди,
заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю
суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та
інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються
адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з
вимогою вирішити публічно-правовий спір. Iнакше вимоги про
відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або
господарського судочинства.
Заяви ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про стягнення моральної шкоди були
заявлені за межами публічно-правового спору, а тому підлягають
розгляду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим 09 жовтня 2006
року розглянув справу в порядку адміністративного судочинства, чим
допустив порушення вимог частини 2 статті 21 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, а тому
постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на
новий апеляційний розгляд за правилами Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09
жовтня 2006 року ( rs267250 ) (rs267250)
у справі за заявою ОСОБА_1та
ОСОБА_2до Державного казначейства України, третя особа - слідчий
СУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим Дороговцев С.М.,
про відшкодування моральної шкоди - скасувати, а справу направити
до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній