Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ПП "Мегаполіс" на постанову господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006р. у справі за позовом ПП "Мегаполіс" до ДПI у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватним підприємством "Мегаполіс" подано позов до ДПI у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005р. № 00007562301/0 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 5 625 грн.

Постановою господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПП "Мегаполіс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Як встановлено судом, уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства "Мегаполіс" (ЄДРПОУ 32022235 ) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 26.07.2002р. по 01.07.2005р.

За результатами перевірки складений акт від 20.10.2005р. № 1980/23-6/32022235.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (334/94-ВР) , в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (283/97-ВР) , ПП "Мегаполіс" до складу валових витрат були віднесено послуги, надані НПМП "Віф" по розробці проекту експериментального пристрою (акт № 1 від 23.02.2004р.), який було зібрано в 1 кварталі 2005 року та віднесено до складу основних засобів. Була зроблена бухгалтерська проводка Дт 902Кт377 - 15.000,00 грн. в оборотно-сальдо відомості по рахунку за січень 2004 року.

На підставі акта перевірки, начальника ДПI у м. Херсоні 02.11.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007562301/0.

Згідно з пп. 4.2.2 "б" п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (334/94-ВР) , в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (283/97-ВР) , у відповідності з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-IП (2181-14) , Приватному підприємству "Мегаполіс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5.625,00 грн.

У тому числі 3.750,00грн. - основний платіж + 1.875,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (334/94-ВР) , в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (283/97-ВР) , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг ). які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.. 5.2.1 Закону № 283/97-ВР (283/97-ВР) , до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду з зв"язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг ) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну ) , з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

4

Як встановлено судом, 16.01.2004р. між НПМП "Віф", виконавець, та ПП "Мегаполіс" замовник, укладено договір № 16-01-04. Предметом зазначеної угоди є виконання робіт по розробці технічного проекту конструктивних елементів експериментального пристрою по патенту України на винахід № 27634 "Пристрій для вдавлювання паль і (або) інших конструкцій та спосіб вдавлювання за допомогою цього пристрою". Отримання технічної документації підтверджується актом виконаних робіт №1 від 23.02.2004р. Вартість цієї документації - 15.000,00грн. віднесено позивачем до валових витрат.

Обставини справи свідчать, що позивачем, з використанням технічної документації виготовлено пристрій, що використовується у будівництві, та який включено до основних фондів. Розроблена документація є документом (нематеріальним активом), що відноситься до основного засобу підприємства, який підлягає амортизації.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. 8 і 9 та п.п.7.9.4 цього Закону.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів, згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1ст. 8 Закону № 334/94-ВР (334/94-ВР) , слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХIУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Основи формування та розкриття в фінансовій звітності інформації про нематеріальні активи містяться в Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку № 8 "Нематеріальні активи", (далі - Стандарт № 8) затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.1999р. (z0750-99) , відповідно якого нематеріальні активи - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з ціллю використання на протязі періоду більш ніж один рік для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей або для надання в оренду іншим особам.

В даному випадку, позивачем на підставі первинних бухгалтерських документів вартість технічної документації для виготовлення пристрою, що використовується у будівництві, віднесено до складу валових витрат.

Віднесення цих витрат до складу валових позивач обгрунтовує приписами пункту 9 Стандарту, відповідно якого не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на дослідження. При цьому позивачем не враховано, дану документацію розроблено для виготовлення основного засобу підприємства, що підлягає амортизаційним відрахуванням.

У відповідності з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Враховуючи викладене, витрати на технічну документацію, яка є нематеріальним активом, у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до вимог Стандарту № 8 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) повинні відображатися як витрати на придбання нематеріального активу з метою його подальшої амортизації.

Зазначене підтверджує обгрунтованість висновку суду про правомірність визначення податковим органом податкового зобов'язання.

Таким чином, судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП "Мегаполіс".

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ПП "Мегаполіс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 25.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2006р - без змін

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :