ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Чалого С.Я.
суддів Леонтович К.Г.
Кравченко О.О.
Гордійчук М.П.
Гончар Л.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Луганської митниці на постанову
господарського суду Луганської області від 2 березня 2006 року та
ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 30 травня
2006 року у справі за позовом приватного підприємства "ЛЕВ ПЛЮС"
до Луганської митниці про визнання недійсними рішень,-
Встановила:
У січні 2006 року приватне підприємство "Лев Плюс" звернулось
до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської
митниці про визнання недійсними рішень Луганської митниці від
03.11.2005р. №№ КТ-702-227-05, КТ-702-228-05, КТ-702-229-05, про
оформлення у митному відношенні вантажу - "шкіри свинячої
мороженої для технічної переробки, призначеної для одержання
желатину або казеїну" загальною вагою 59,690 тон, який надійшов на
адресу підприємства від фірми "VIOLA PLUS SP.Z.OO" (Польща),
згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.03.2005р. №
2/2005 за кодом УКТЗЕД "4103900000".
В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що ним за
зовнішньоекономічним контрактом ввозиться на митну територію
України шкура свиняча для технічної переробки за кодом УКТ ЗЕД
4103900000. При митному оформленні вказаного товару були надані
сертифікати відповідності, в яких постачальник помилково зазначив,
що товар є продовольчим і придатним до споживання людиною. На
підставі цих сертифікатів і довідки експерта лабораторії з
експертного забезпечення митних органів відповідач дійшов
висновку, що підприємство "Лев Плюс" неправильно визначило код
товару за УКТЗЕД і прийняв спірні рішення," якими визначив інший
код УКТЗЕД- 0206499100. Вказаний код передбачає сплату митних
зборів у більшому розмірі.
Постановою господарського суду Луганської області від 2
березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського
апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року позов
задоволено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
Луганської митниці, у який ставиться питання про їх скасування та
прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що
касаційна скарга Луганської митниці задоволенню не підлягає
виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з
матеріалів справи:
- позивачем у справі 09.03.2005 укладений
зовнішньоекономічний контракт № 2/2005 з "VIOLA PLUS SP.Z.OO"
(Польща) за умовами якого нерезидент зобов'язався поставити товар
згідно специфікації (а.с. 96-99);
- за змістом контракту найменування товару, кількість та його
ціна обумовлюються в угоді або специфікації, яка є невід'ємною
частиною даного контракту (п. 2);
- у специфікації до контракту зазначена назва товару, що має
бути поставлений контрагентом позивача, - шкіра свиняча з
можливістю технічної обробки в кількості 59500кг за ціною 0,35
дол. США на загальну суму 20825 дол. США;
- позивачем укладений договір від 05.09.2005 з Лисичанським
желатиновим заводом стосовно переробки свинячої шкірсировини
(а.с. 106-107).
- названий товар у вересні 2005 року надійшов на адресу
позивача код якого у документах, представлених для митного
оформлення, зазначений 41033000;
- у вантажних документах - міжнародних товарно-транспортних
накладних і інвойсах вказано про поставку за контрактом свинячої
шкіри для технічної обробки, у пред'явленому рахунку № 480/05
також значиться свиняча шкіра для технічної обробки, що призначена
для одержання желатину та казеїну (а.с. 12), однак у сертифікатах
відповідності зазначено про придатність даного товару для
споживання людиною.
Для з'ясування питання чи підлягає ввезена шкура технічній
переробці або призначена для споживання людиною, був здійснений
відбір зразків (проб) товару та надісланий для дослідження до
експертної установи.
З урахуванням довідки експерта Донецької лабораторії з
експертного забезпечення митних органів Центрального митного
управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної
митної служби України № 65-921 від 31.10.2005, з якої вбачається,
що обрізки шкіри свинячої з залишками волосяного покрову та
невеликими залишками сала віднесені до субпродуктів митницею
прийнято рішення про необхідність кодування товару за кодом УКТ
ЗЕД 0206499100, як куски свинячої шкіри придатної для споживання
людиною.
При розгляді справи судом враховано висновок Головного
державного санітарного лікаря Луганської області від 22.09.2006 №
7/667, з якого вбачається, що поставлена на адресу позивача партія
шкіри свинячої не допускається для вживання в їжу людям, її
можливо використовувати лише для технічної переробки. Дана
обставина підтверджена також висновком державної
санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/47984 від
24.10.2005, в якому зазначено, що шкіра свиняча може
використовуватися для технічної переробки, у тому числі для
промислового виробництва технічного желатину.
На підставі сукупності доказів по справі суд дійшов
обгрунтованого висновку про те, що рішення про зміну коду товару
прийнято митницею на підставі неповно перевірених даних.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
в адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта
владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
позову. суди підставно дійшли висновку про те, що митним органом
доказів правомірності свого рішення доведено не було.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими,
підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів
Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Луганської митниці відхилити, а постанову
господарського суду Луганської області від 2 березня 2006 року та
ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 30 травня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: