ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в
Соснівському районі м.Черкаси на постанову господарського суду
Черкаської області від 06 квітня 2006 року та ухвалу Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 23 червня 2006
року, у справі № 16/998а за позовом акціонерного комерційного
банку "Легбанк" до управління Пенсійного фонду України в
Соснівському районі м.Черкаси, про визнання рішення нечинним, -
ВСТАНОВИЛА:
АКБ "Легбанк" звернувся до суду з позовом до управління
Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси про
визнання нечинним рішення № 96 від 27.01.2006 р. "Про застосування
фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне
зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум
страхових внесків, фінансових санкцій", у відповідності до якого
відповідач наклав на позивача 207/734,90 грн. штрафу за порушення
ним вимог ч.12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Постановою господарського суду Черкаської області від 06
квітня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 23 червня 2006
року, позовні вимоги задоволено.
В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в
Соснівському районі м.Черкаси просить скасувати зазначені судові
рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм
матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у січні 2005 року
відповідачем проведена перевірка державного підприємства
науково-виробничого комплексу "Фотоприлад", якою встановлено, що
за період 3 16.09.2005 по 21.10.2005 в Черкаській філії АКБ
"Легбанк" з власного поточного рахунку ДПНВК "Фотоприлад" одержало
грошові кошти в сумі 658100,00 грн. для виплати заробітної плати.
З цієї суми належить сплатити 216514,90 грн. страхових внесків до
ПФУ. Фактично ж сплачено лише 8780,00 грн. За результатами
перевірки 27.01.2006 було прийняте рішення № 96 "Про застосування
фінансових санкцій за перерахування або несвоєчасне зарахування на
банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків,
фінансових санкцій", за яким УПФУ наклало на позивача штраф у
розмірі 207734,90 грн. за порушення ним вимог, передбачених ч. 12
ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені
строки та у повному обсязі страхові внески покладається на
страхувальників, а контроль за виконанням ними цього обов'язку
згідно з розділом VIII цього ж Закону покладається на відповідні
виконавчі органи Пенсійного фонду.
Частина 12 ст. 20 Закону передбачає, що страхові внески
підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника
страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників
платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу
(перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на
які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та
здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови
одночасного подання страхувальником платіжних документів про
перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків
або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі
невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у
порядку, встановленому Національним банком України, сплачують
відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що
дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної
вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми. Відповідно
до п.2 ч.10 ст.106 Закону виконавчими органами Пенсійного фонду за
порушення банками вимог, передбачених частиною дванадцятою ст. 20
цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків,
яка підлягає сплаті страхувальником.
Пункт 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України"
( 679-14 ) (679-14)
передбачає, що Національний банк визначає систему,
порядок і форми платежів, у тому числі і між банками.
Пункт 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та
переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
зобов'язує обслуговуючий
платника банк перевірити відповідність номера рахунка платника і
його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та
приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім
цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність
та достовірність цього розрахункового документа в порядку,
встановленому Національним банком України.
Згідно з п. 3.9 Iнструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті, затвердженої постановою
Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
із
змінами і доповненнями, внесеними постановою Національного банку
України від 15.04.2005 р. № 132 ( z0469-05 ) (z0469-05)
банк приймає від
платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на
рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або
грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови
одночасного подання платником у строк, установлений законодавством
України, платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих
із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати
праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних
цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати
раніше. Банк приймає від платника платіжне доручення на
перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який
відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески
до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання
платником у строк, установлений законодавством України, платіжних
доручень на перерахування страхових внесків або документального
підтвердження їх сплати раніше. Документальним підтвердженням про
сплату платником утриманих з цієї заробітної плати/доходу сум
податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних
доручень про їх перерахування, у яких у реквізиті "Призначення
платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата
нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання",
або оригінал документа відповідного органу про звільнення цього
платника від сплати податку чи збору/страхового внеску, або
наявність за ним переплати. Банк не перевіряє правильність
нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної
плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до
бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів.
Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих
платежів несе платник. Якщо банк не забезпечив перерахування
страхових внесків до Пенсійного фонду України одночасно з видачею
(перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за
рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених
страхових внесків.
Зобов'язання банку перевіряти правильність нарахування
страхувальником суми страхових внесків відносно суми нарахованої
ним заробітної плати законодавство України не передбачає.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками
судів попередніх інстанцій про те, що на банк накладається штраф
лише у тому разі, якщо банк прийняв від страхувальника платіжне
доручення чи чек на перерахування (видачу) заробітної плати без
одночасного подання страхувальником платіжних документів про
перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків
або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, тому
управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі
м.Черкаси не мало законних підстав для прийняття рішення № 96 "Про
застосування фінансових санкцій за перерахування або несвоєчасне
зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум
страхових внесків, фінансових санкцій", так як банком не порушена
зазначена вимога.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та не
дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій
при розгляді справи допущені порушення норм матеріального або
процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Соснівському районі м.Черкаси відхилити, а постанову
господарського суду Черкаської області від 06 квітня 2006 року та
ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: