зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Старосуда М.І.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року по справі № 2-а-11094/08 (арк. справи 119-123) задоволені позовні вимоги (арк. справи 2-4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг", стягнуто з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року в сумі 640824 грн. з мотивів наявності для цього обґрунтованих підстав, та протиправної бездіяльності першого відповідача щодо неналежного відшкодування заявлених до стягнення сум.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька (арк. справи 126-130) просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що, на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник доводить, що підтвердження податковим органом бюджетного відшкодування здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350. Доводить, що надання висновку є неможливим, оскільки не підтверджено факт надходження сум податку до бюджету відповідно до пункту 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , оскільки проведені не всі зустрічні перевірки підприємств-постачальників.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг за результатами господарської діяльності у грудні 2007 р. отримало право на відшкодування податку на додану вартість в сумі 640824 грн., про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2007 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування (арк. справи 16-18).

Згідно цієї декларації відшкодуванню з бюджету підлягала повна сума податку на додану вартість за грудень 2007 р. у зв'язку із здійсненням позивачем експортних операцій по постачанню шкіряного напівфабрикату з шкур великої рогатої худоби у 2007 р., які оподатковуються відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" оподатковуються за нульовою ставкою. Факт здійснення відповідних експортних операцій підтверджується вантажно-митними деклараціями (арк. справи 43-45, 79).

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому

податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивач прийняв рішення про відшкодування сум податку на додану вартість в зазначеному розмірі шляхом зарахування на його в рахунок, про що свідчить рядок 25.1 податкових декларацій з ПДВ за грудень 2007 р.

У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

10 січня 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг" надало до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 640824 гр. (арк. справи 16-19).

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2007 р., за результатами якої була складена довідка № 499/23-3/32805224 від 5 лютого 2008 р. (арк. справи 46-68).

У відповідності до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування

щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику

податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави

для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно

відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та

враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з

цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування

над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок,

податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються

сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник

податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку

податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного

відшкодування.

Перевіркою не була виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, податкова, податковим/органом не приймалось рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні по садові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , а не накази Державної податкової адміністрації України.

Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до підпункту 7.7.3. пункту 7.3. статті 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Колегія судів зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів "поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою", без врахування далі слів "у випадках, визначених цим Законом". За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 112, 184, 194, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року у справі № 2-а-11498/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року у справі № 2-а-11094/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена 21 жовтня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.