ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Чалого С.Я.
Суддів- Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Гордійчук М.П.,
Леонтович К.Г.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду
Одеської області від 22 лютого 2006 року та ухвалу Одеського
апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року, у справі
за позовом заступника прокурора Малинівського району м. Одеси в
інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства
"Фоззі-Юг" про стягнення суми, -
Встановила :
У вересні 2005 року прокурор Малинівського району міста Одеси
звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах
держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів з позовом про стягнення з закритого акціонерного
товариства "Фоззі Юг" штрафних санкцій за недотримання нормативу
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004
році у розмірі 56 079,24 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 22 лютого
2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 16 травня 2006 року, позовні вимоги було
задоволено частково, в розмірі 10 014грн. штрафних санкцій.
Зазначені судові рішення вмотивовано тим, що відповідач лише
частково дотримався нормативу створення робочих місць для
працевлаштування інвалідів, проінформувавши позивача про наявність
протягом 2004 року 28 створених робочих місць для працевлаштування
інвалідів, в той час, як повинен був створити 33 робочих місця.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями. Одеське
обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося
з касаційною скаргою, у якій просить постанову господарського суду
Одеської області від 22 лютого 2006 року та ухвалу Одеського
апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року
скасувати, прийнявши рішення про повне задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та
доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Підставою для застосування адміністративно - господарських
санкцій згідно статті 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
є нестворнення робочих
місць для інвалідів, або створення їх у меншому, ніж це
передбачено вищезазначеним Законом розмірі.
Положенням про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
,
визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або
ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі
та організації незалежно від форм власності та господарювання, де
створено необхідні умови для праці інваліда (п.1).
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно
відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів
відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією
підприємства за участю представників МСЕК, органів
Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і
введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).
Згідно п.5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо
створення робочих місць для інвалідів, включають їх до
колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві
органи соціального захисту населення та відділення Фонду
соціального захисту інвалідів про створення (пристосування)
робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, також, передбачено, що
працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою
зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних
депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням
побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних
навичок відповідно до висновків МСЕК.
З положень Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
не вбачається, що обов'язок
підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів
супроводжується обов'язком підбирати та працевлаштовувати
інвалідів на створені ним робочі місця. Такий обов'язок згідно із
ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів
в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
покладено на центральний орган виконавчої
влади з питань праці і соціальної політики, органи місцевого
самоврядування. громадські організації інвалідів.
Судова колегія погоджується з висновками суду про те, що
оскільки підприємством вжито всі необхідні заходи по
працевлаштуванню інвалідів, на нього не може бути покладена
відповідальність на не направлення уповноваженими органами
необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.
Отже, підстави для покладення на відповідача відповідальності
за відсутність працевлаштування інвалідів на 28 робочих місць, про
створення яких було повідомлено позивача, виходячи з положень
ст.218 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не
спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в
судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
Ухвалила :
Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову
господарського суду Одеської області від 22 лютого 2006 року та
ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16 травня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає.
Судді: