ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I. М.,
за участю представника прокуратури України Гнатенко Н. А.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення апеляційного суду Хмельницької області від 26 листопада
2003 року у справі за його позовом до прокуратури Хмельницької
області про стягнення грошової допомоги, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2002 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до
прокуратури Хмельницької області про стягнення грошової допомоги.
Посилався на те, що відповідно до статті 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
він має право на отримання грошової
допомоги в розмірі 19364 грн. 80 коп. за 26 відпрацьованих років в
прокуратурі Хмельницької області. Прокуратура безпідставно
відмовила йому у виплаті зазначеної грошової допомоги, тому просив
стягнути на його користь в судовому порядку 19364 грн. 80 коп.
допомоги та 10000 грн. морального відшкодування.
Рішенням Кам'янець - Подільського міського суду від 27 червня
2003 року позов задоволено частково, стягнуто з прокуратури
Хмельницької області на користь ОСОБА_1. 18950 грн. 80 коп.
допомоги; в стягненні моральної шкоди відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 26
листопада 2003 року скасовано рішення Кам'янець - Подільського
міського суду від 27 червня 2003 року і ухвалено нове, яким в
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення
апеляційного суду Хмельницької області від 26 листопада 2003 року,
посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції правильно послався на частину 15
статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
(в
редакції від 12 липня 2001 року) про те, що прокурорам і слідчим у
разі виходу на пенсію за вислугу років чи по інвалідності
виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі
місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік
роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у
науково-навчальних закладах прокуратури.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_1. отримав
грошову допомогу у вересні 1995 року при звільненні з роботи у
зв'язку з виходом на пенсію на підставі Указу Президента України
"Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників
органів прокуратури" від 02 червня 1995 року №414/95.
Судом вірно зроблено висновок, що дія частини 15 статті 50-1
Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
поширюється лише на
осіб, які продовжують працювати і яким грошова допомога буде
виплачуватись лише за умови звільнення з одночасним призначенням
пенсії, а тому підстави для задоволенні позову відсутні.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка
обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Хмельницької області від 26 листопада 2003 року
у справі за його позовом до прокуратури Хмельницької області про
стягнення грошової допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.