ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2007
№ К-18147/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Бившевої Л.I., Брайка А.I., Костенка М.I., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників: позивача Галана О.Л. та
відповідача Шевченка Є.В., Рахленка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську на рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2006 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
28.03.2006 по справі № 37/84
за позовом Колективного підприємства "Центральний ринок"
(правонаступник ТОВ "КП "Центральний ринок")
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 09.06.2004 № 0000830840/1/15831, яким
визначено податкове зобов'язання штрафні (фінансові) санкції за
порушення законодавства про патентування на суму 5 515,64 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
19.01.2006, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 28.03.2006 по справі №
37/84 - позов задоволено.
При цьому судом встановлено, що відповідачем (далі - СДПI)
проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог
податкового законодавства позивача за період з 01.10.1999 по
29.02.2004, за результатами якої був складений Акт від 05.04.2004
№ 06-08-13-20-21/01557911 та винесено податкове повідомлення
рішення від 07.04.2004 №0000830840/0/10308 про визначення штрафних
санкцій за порушення законодавства про патентування в розмірі 6
954,06 гривень.
Перевіркою встановлено здійснення позивачем торгівельної
діяльності з торгівельного прилавку на території критого ринку з
продажу продукції, наданої для продажу фізичними особами та
продукцію власного підсобного господарства у 2003 році без
придбання платного торгового патенту.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Акт
перевірки не містить посилань на первинні документи, які слугували
для висновків СДПI про місце реалізації та предмет торговельної
діяльності.
I зазначив, що позивачем надані відомості щодо придбання
працівниками підприємства продукції підсобного господарства (качок
та гусей), що за вимогами вищевказаного Закону не потребує
патентування.
Також суд послався на рішення Господарського суду
Дніпропетровської області по справі № 23/96 між тими ж сторонами,
яким встановлено недоведеність наявності операцій підприємства з
продажу м'яса, шкіри живності, кролів з торгівельного прилавку на
території критого ринку.
Суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої
інстанції повністю, підтвердивши, що спірна перевірка
здійснювалася СДПI без дослідження первинних бухгалтерських та
інших документів, без представлення доказів місця реалізації,
предмету реалізації та суми виручки.
Не погодившись із зазначеними рішенням Господарського суду
Дніпропетровської області від 19.01.2006 та постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2006
по справі № 37/84 відповідач (СДПI) подав касаційну скаргу в якій
просить скасувати судові рішення та направити справу на новий
розгляд. Скарга обгрунтовано листом директора ВАТ
"Дніпропетровський центральний ринок" (який скаржником визнається
правонаступником позивача), в якому зазначено, що документи,
вилучені в ході обшуку позивача у ВАТ "Дніпропетровський
центральний ринок" відсутні і вважає, що судовою інстанцією
порушені положення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскільки не витребувані необхідні документи,
які стосуються справи і які виступають доказовою базою для СДПI
ВПП.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти
скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без
задоволення, а судові рішення без змін, зазначивши, що відповідач
у повній мірі скористався своїм правом, наданим ст. 13 Закону
України "Про Державну податкову службу" ( 509-12 ) (509-12)
. Також позивач
спростував посилання скаржника щодо правонаступництва ВАТ
"Дніпропетровський центральний ринок" надавши копію Статуту ВАТ, в
якому вказано, що ВАТ засноване відповідно до рішення
Регіонального відділення Фонду державного майна України шляхом
перетворення Державного підприємства "Дніпропетровський
центральний ринок" у ВАТ відповідно до Законів України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
В судове засідання від позивача також надійшло клопотання про
зміну назви позивача на підставі зареєстрованого 11.06.2007
перетворення Колективного підприємства "Центральний ринок" шляхом
зміни організаційно-правової форми Колективного підприємства
"Центральний ринок" у Товариство з обмеженою відповідальністю "КП
"Центральний ринок", яке є правонаступником прав та обов'язків
позивача згідно Статуту, та підтверджено Свідоцтвом про державну
реєстрацію.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
заперечення на неї, та пояснення представників сторін, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В силу ст. 3 Закону України від 23.03.1996 № 98 ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" -
патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється
суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними
(відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. А згідно
ч.10 та 11 ст. 10 вищевказаного Закону - не потребує патентування
реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного
виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових
відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі
або адміністративні приміщення цього суб'єкта. Також не потребує
патентування діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з
закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо
подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках у
безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури,
відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки).
Таким чином, оскільки фактичні обставини справи, які
встановлені судами свідчать про те, що Акт перевірки не містить
посилань на первинні документи, на підставі яких зроблено висновок
СДПI про місце реалізації та предмет торговельної діяльності, а
позивачем надані відомості щодо придбання працівниками
підприємства продукції підсобного господарства (качок та гусей),
що за вимогами вищевказаного Закону не потребує патентування, тому
висновок судів про безпідставність нарахування штрафних санкцій є
вірним.
Також необхідно врахувати, що обставини, встановлені судовим
рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі,
що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,
у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої
встановлено ці обставини. Судами ж встановлено, що між КП
"Центральний ринок" та СДПI вирішений спір Господарським судом
Дніпропетровської області по справі № 23/96, яким встановлено
недоведеність наявності операцій підприємства з продажу м'яса,
шкіри живності, кролів з торгівельного прилавку на території
критого ринку.
При цьому, необхідно наголосити на тому, що спірна перевірка
здійснювалася СДПI без дослідження первинних бухгалтерських та
інших документів, а відповідачем не представлено доказів місця
реалізації, предмету реалізації та суми виручки, оскільки скаржник
помилково вважав правонаступником позивача - ВАТ
"Дніпропетровський центральний ринок", що спростовано Статутом
ВАТ, в якому вказано, що ВАТ засноване відповідно до рішення
Регіонального відділення Фонду державного майна України шляхом
перетворення Державного підприємства "Дніпропетровський
центральний ринок" у ВАТ відповідно до Законів України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та "Про господарські
товариства".
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується
із обгрунтуванням своєї позиції судами першої та апеляційної
інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального
права. Тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 19.01.2006 та постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.03.2006 по справі № 37/84 належним
чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам
процесуального закону і не підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м.
Дніпропетровську залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
19.01.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.03.2006 по справі № 37/84 залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді Л.I. Бившева
А.I. Брайко
М.I. Костенко
М.О. Федоров