ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                    18 липня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого Співака В.I.
 
     суддів: Білуги С.В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Заїки М.М.
 
     Загороднього А.Ф.
 
     при секретарі Міненку I.М.,
 
     за участю позивача, представника  прокуратури  України  Гудзя
О.М.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.04.06
року та ухвалу апеляційного суду  Сумської  області  від  30.05.06
року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури  Сумської  області
про  визнання  незаконним  звільнення  з  органів  прокуратури  та
поновлення на роботі, виплати заробітної плати за  час  вимушеного
прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до Зарічного  районного
суду м.  Суми  з  позовом  до  прокуратури  Сумської  області  про
визнання незаконним звільнення з органів прокуратури та поновлення
на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного  прогулу  та
відшкодування моральної шкоди.
 
     Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 07.04.06 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 30.05.06  року
апеляційну  скаргу  ОСОБА_1.  було  залишено  без  задоволення,  а
постанову Зарічного районного суду м. Суми від 07.04.06 року - без
змін.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1.  не  погоджуючись  з   даними
рішеннями,  посилаючись  на   допущені   судами   порушення   норм
матеріального  права,  просить   скасувати   постанову   Зарічного
районного суду м. Суми від 07.04.06 року  та  ухвалу  апеляційного
суду Сумської області від 30.05.06 року,  а  справу  направити  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та  апеляційної
інстанції норм матеріального  права,  колегія  суддів  вважає,  що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанції  встановлено,   що
ОСОБА_1., наказом прокурора Сумської області № 58  від  07.03.1995
року був  призначений  на  посаду  начальника  відділу  загального
нагляду прокуратури Сумської області, в  1999  році  даний  відділ
перейменований у  відділ  загального  нагляду  за  додержанням  та
застосуванням законів. З  20.10.2000  року  згідно  поданої  заяви
наказом прокурора Сумської області № 532 від 19.10.2000  року  він
переведений   до   роботи    в    якості    помічника    прокурора
організаційно-контрольного відділу  прокуратури  області.  Наказом
прокурора Сумської області № 65 від 09.03.2000 року ОСОБА_1.,  був
призначений на посаду старшого помічника  прокурора  м.  Суми.  На
підставі рапорту ОСОБА_1. наказом прокурора Сумської області № 151
від 10.05.02 року позивача було звільнено з органів прокуратури  з
органів прокуратури у зв'язку з  виходом  на  пенсію  за  вислугою
років.
 
     Судами  встановлено,  що  ОСОБА_1.  було  подано  заяву   про
переведення його з посади начальника  відділу  загального  нагляду
прокуратури  Сумської  області  на  посаду   помічника   прокурора
організаційно-контрольного відділу прокуратури  області,  а  також
звільнення його з посади помічника прокурора м.  Суми.  Крім  того
судами  першої  та  апеляційної  інстанції  не   встановлено,   що
переведення та звільнення з займаних посад ОСОБА_1. було здійснено
внаслідок психологічного тиску та упередженого до нього  ставлення
з боку керівництва прокуратури Сумської області. Отже, суди дійшли
вірного висновку,  що  переведення  позивача,  а  в  подальшому  й
звільнення з органів прокуратури було здійснено у відповідності до
вимог чинного законодавства.
 
     Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правильно
дана правова оцінка  обставин  по  справі,  правильно  застосовані
норми матеріального та процесуального права при прийнятті  рішень,
а тому касаційну скаргу слід залишити без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін.
 
     Керуючись статтями 220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів, -
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Зарічного районного суду м. Суми від  07.04.06  року  та
ухвалу апеляційного суду Сумської  області  від  30.05.06  року  у
справі за позовом ОСОБА_1  до  прокуратури  Сумської  області  про
визнання незаконним звільнення з органів прокуратури та поновлення
на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного  прогулу  та
відшкодування моральної шкоди - без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий В.I. Співак
 
     судді: С.В. Білуга
 
     О.I. Гаманко
 
     А.Ф. Загородній
 
     М.М. Заїка