ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Кравченко О.О.,Леонтович
К.Г.
при секретарі: Білій-Грошко О.А.
за участю представника Західного управління капітального
будівництва Міністерства оборони України - Шамрая О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Західного управління капітального
будівництва Міністерства оборони України на рішення господарського
суду Львівської області від 24 січня 2006 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006
року у справі №1/1255-28/425 за позовом інспекції Державного
архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради до
Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони
України про стягнення штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2005 року інспекція Державного
архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради
звернулася до суду з позовом до Західного управління капітального
будівництва Міністерства оборони України про стягнення на користь
держави 885172,50грн. за правопорушення у сфері містобудування.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що реконструкцію будівлі №5
по вул.Плуговій в м.Львові здійснено без отримання відповідного
дозволу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю,
чим порушено Положення "Про порядок надання дозволу на виконання
будівельних робіт". Дане порушення відповідно до Закону України
"Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та
організацій за правопорушення у сфері містобудування"
( 208/94-ВР ) (208/94-ВР)
та Положення "Про накладення штрафів за
правопорушення у сфері містобудування" є підставою накладення на
відповідача штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24 січня
2006 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 06 квітня 2006 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Західне управління
капітального будівництва Міністерства оборони України подало
касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої і
апеляційної інстанцій та припинити провадження у справі,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Згідно ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства
України суд касаційної інстанції перевіряє правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки
обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково виходячи з наступного.
Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з
того, що проведеною позивачем-інспекцією Державного
архітектурно-будівельного контролю перевіркою дотримання вимог
містобудівельного законодавства під час реконструкції будівлі №5
по вул.Плуговій в м.Львові було встановлено факт проведення
реконструкції вказаної будівлі без погодження робочого проекту з
управлінням архітектури і містобудування та без отримання дозволу
інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на
виконання будівельних робіт. Результати даної перевірки
зафіксовано в протоколі про правопорушення у сфері містобудування
і приписі від 19.05.2005р., в якому вказано на порушення Положення
"Про надання дозволу на виконання будівельних робіт",
затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000р. за №273
( z0945-00 ) (z0945-00)
, що є підставою накладення на відповідача - Західне
управління капітального будівництва Міністерства оборони України
штрафу у розмірі 885172,50грн. за правопорушення у сфері
містобудування.
Однак з даною позицією господарських судів погодитись не
можна виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 14.10.1994р. за
№208/94-ВР "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань,
установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування"
( 208/94-ВР ) (208/94-ВР)
підприємства, їх об'єднання, установи та організації
незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи
по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному
ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції,
а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції
замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу,
зокрема, за таке правопорушення, як проведення будівельних робіт
без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної
документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Статтею 317 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого
призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання
будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та
експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються
суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх
замовлення, здійснюються, як правило, на підставі договору
підряду.
Відповідно до ст.318 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та ст.875 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором підряду на капітальне будівництво одна сторона
(підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення
другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у
встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до
проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором
будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується надати
підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати йому
затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок
не покладається на підрядника, прийняти закінчені будівництвом
об'єкти і оплатити їх.
Згідно ст. 876 ЦКУ (в редакції чинній на момент спору)
власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних
робіт до їх здачі замовникові є підрядник.
Відповідно до ст.320 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право
перевіряти хід і якість робіт, але при цьому не має права
втручатись у господарську діяльність підрядника.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, згідно договору №85 від 16 травня 2003року
укладеного між Квартирно-експлуатаційним управлінням Західного
оперативного командування (замовником будівельних робіт) та
відкритим акціонерним товариством "Львівський домобудівний
комбінат №2" (генпідрядник) останній зобов'язався здійснити роботи
по реконструкції будівлі №5, які передбачені даним договором і
повинні бути розпочаті генпідрядником не раніше затвердження
замовником проектно-кошторисної документації і не пізніше дати
отримання дозволу на реконструкцію.
На підставі наказу від 27.11.2003р. за №134
Квартирно-експлуатаційне управління Західного управління
капітального будівництва Міністерства оборони України передало
Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони
України функції замовника по об'єктах незавершеного будівництва, в
тому числі і на будівлю №5 по вул. Плуговій в м. Львові.
Додатковою угодою №2 від 29.01.2004р. Західне управління
капітального будівництва Міністерства оборони України передало
функції замовника ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2", а
саме всі дії, необхідні для проектування, будівництва та введення
в експлуатацію об'єкту.
На виконання своїх обов'язків ВАТ "Львівський домобудівний
комбінат №2" було подано заявку на отримання дозволу на виконання
робіт щодо реконструкції будівлі №5.
Таким чином, ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2"
частково поєднав функції замовника та підрядника з реконструкції
будівлі №5, в тому числі що стосується отримання дозволу на
будівництво, а за відповідачем залишилися функції щодо ведення
технагляду за здійсненням реконструкції об'єкту.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що
під час здійснення реконструкції будівлі №5 було порушено норми
будівельного законодавства, оскільки будівельні роботи було
здійснено без отримання відповідного дозволу.
Разом з тим, висновок судів попередніх інстанцій про
обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу саме з
Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони
України за правопорушення у сфері містобудування є передчасним і
не грунтується на нормах матеріального права, позаяк останній
безпосередньо не здійснював будівельні роботи, а обов'язок щодо
отримання відповідних дозволів було покладено на іншу юридичну
особу.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та
апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що
призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які відповідно до
ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно
скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Західного управління капітального
будівництва Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 24 січня
2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 06 квітня 2006 року скасувати і ухвалити нове судове
рішення.
В задоволенні позову інспекції Державного
архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради до
Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони
України про стягнення штрафних санкцій в розмірі 885172 грн.50
коп. за правопорушення у сфері містобудування - відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді