ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Iменем України
17 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Смоковича М.I.,
суддів: Весельської Т.Ф., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,
Мироненка О.В.,
за участі секретаря судового засідання: Семяністої С.Л.,
представника позивача: Карпунцова В.В.,
представників відповідача: Басалаєвої А.В., Лановенко Т.М.,
представників особи, яка подала касаційну скаргу: Гнатенка
Л.М., Самсоненка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній
інстанції адміністративну справу
за позовною заявою Блоку "Наша Україна" до Центральної
виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною постанови
та її скасування, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Партії промисловців і підприємців
України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
від 16 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2007 року Блок "Наша Україна" звернувся в суд з
позовною заявою до Центральної виборчої комісії, в якій просив
визнати незаконною та скасувати постанову ЦВК від 30 квітня 2007
року №23 ( v0023359-07 ) (v0023359-07)
"Про відмову у виключенні кандидатів у
народні депутати України з виборчого списку Блоку "Наша Україна"
та зобов'язати Центральну виборчу комісію на підставі рішення
Міжпартійного з'їзду Блоку "Наша Україна" від 19 квітня 2007 року
виключити кандидатів у народні депутати України з виборчого списку
Блоку "Наша Україна", які за підсумками результатів виборів
народних депутатів України 26 березня 2006 року вважаються не
обраними.
Вимоги обгрунтовував тим, що 19 квітня 2007 року Міжпартійним
з'їздом Блоку "Наша Україна" було прийнято рішення про виключення
кандидатів у народні депутати України з виборчого списку Блоку
"Наша Україна" та звернення до Центральної виборчої комісії про
виключення кандидатів у народні депутати від Блоку "Наша Україна",
які за підсумками результатів виборів народних депутатів України
26 березня 2006 року вважаються не обраними, із виборчого списку
Блоку "Наша Україна". Це рішення було направлено в ЦВК для
виконання в порядку та у спосіб, які передбачені частиною третьою
статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України"
( 1665-15 ) (1665-15)
.
Однак, Центральна виборча комісія не виконала рішення та
звернення Міжпартійного з'їзду Блоку "Наша Україна" та 30 квітня
2007 року прийняла постанову №23 ( v0023359-07 ) (v0023359-07)
"Про відмову у
виключенні кандидатів у народні депутати України з виборчого
списку Блоку "Наша Україна". Свою постанову ЦВК мотивувала тим, що
рішення та звернення Міжпартійного з'їзду Блоку "Наша Україна" не
відповідає вимогам частини третьої статті 101 Закону України "Про
вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, оскільки вони
прийняті без участі на цьому з'їзді Партії промисловців і
підприємців України, яка входила в Блок "Наша Україна" на день
виборів, та відповідно це рішення не скріплене печаткою та не
підписано керівником зазначеної партії.
Блок "Наша Україна" вказував, що зазначена постанова прийнята
Центральною виборчою комісією з порушенням статті 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та положень Закону України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
. Зокрема, позивач вважав,
що ЦВК не наділена повноваженнями приймати рішення про відмову
виконати рішення міжпартійного з'їзду з зазначеного вище питання,
оскільки відповідно до частини третьої статті 101 Закону України
"Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
Центральна
виборча комісія на підставі рішення міжпартійного з'їзду
зобов'язана прийняти рішення про виключення кандидата у депутати з
виборчого списку блоку.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11
травня 2007 року позовну заяву задоволено частково.
Постановлено визнати протиправною та скасувати постанову
Центральної виборчої комісії від 30 квітня 2007 року №23
( v0023359-07 ) (v0023359-07)
"Про відмову у виключенні кандидатів у народні
депутати України з виборчого списку Блоку "Наша Україна" та
зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути і прийняти
постанову згідно передбаченої законом компетенції звернення до ЦВК
про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого
списку Блоку "Наша Україна", які за підсумками результатів виборів
народних депутатів України 26 березня 2006 року вважаються не
обраними, що здійснено на підставі рішення Міжпартійного з'їзду
Блоку "Наша Україна" від 19 квітня 2007 року про виключення
кандидатів у народні депутати України з виборчого списку Блоку
"Наша Україна".
В решті позовні вимоги не задоволено.
Партія промисловців і підприємців України як особа, яка не
брала участі у справі, вважаючи, що постановою суду першої
інстанції порушені її права та законні інтереси, подала апеляційну
скаргу, в якій просила скасувати цю постанову та ухвалити нову
постанову, якою відмовити в задоволенні позовної заяви. Вимоги
апеляційної скарги, обгрунтовувала тим, що суд першої інстанції
незаконно зобов'язав ЦВК розглянути рішення Міжпартійного з'їзду
Блоку "Наша Україна", вважаючи, що воно прийняте з порушенням
положень частини третьої статті 101 Закону України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, а саме без участі на
з'їзді Партії промисловців і підприємців України як одного з
учасників Блоку "Наша Україна". Крім того, вказувала, що це
рішення по формі та змісту не відповідає вимогам частини третьої
статті 101 цього Закону, оскільки не підписане керівником та не
скріплене печаткою Партії промисловців і підприємців України, яка
входила в Блок "Наша Україна" на день виборів.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду
України від 16 червня 2007 року відмовлено у відкритті
апеляційного провадження за апеляційною скаргою Партії
промисловців і підприємців України на постанову Печерського
районного суду міста Києва від 11 травня 2007 року.
У касаційній скарзі Партія промисловців і підприємців
України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу
апеляційного суду.
Блок "Наша Україна" у запереченнях на касаційну скаргу просив
залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд
апеляційної інстанції виходив з того, що Партія промисловців і
підприємців України не є особою, яка брала участь у справі, та
оскаржуваною постановою суду першої інстанції не вирішено питання
про права та інтереси цієї партії, тобто вона не має права на
оскарження постанови суду першої інстанції.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає
обставинам справи та нормам процесуального і матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 185 Кодексу
адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які
беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в
справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси
чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку
постанови суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що Партія промисловців і
підприємців України не брала участі в справі та в апеляційній
скарзі на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11
травня 2007 року вона вказувала, що цією постановою лише порушено
її права та інтереси. Аналогічне зазначено і в касаційній скарзі.
З цього випливає, що Партія промисловців і підприємців
погоджується з тим, що постановою суду першої інстанції не
вирішувалось питання про її свободи та обов'язки.
Виходячи з наведеного та зі змісту вказаної процесуальної
норми, суд касаційної інстанції з метою перевірки законності і
обгрунтованості оскаржуваної ухвали апеляційного суду в межах
касаційної скарги визначально повинен перевірити висновок
апеляційного суду щодо відсутності вирішення постановою суду
першої інстанції питань про права та інтереси Партії промисловців
і підприємців України. В прямій залежності від якого перебуває
наявність чи відсутність у цієї партії права на оскарження в
апеляційному порядку зазначеної вище постанови суду.
Згідно частини третьої статті 101 Закону України "Про вибори
народних депутатів України" ( 1665-15 ) (1665-15)
, яка була чинною на момент
розгляду справи судом першої інстанції, партія (блок), яка
висувала кандидатів у депутати, включених до її виборчого списку,
що взяв участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти
рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками
результатів виборів згідно з частиною десятою статті 96 цього
Закону вважається необраним, зі свого виборчого списку у будь-який
час після дня виборів до реєстрації цієї особи як народного
депутата України відповідно до частини першої цієї статті. Таке
рішення приймається відповідно до статуту партії (угоди про
утворення блоку) з'їздом (зборами, конференцією) партії чи
міжпартійним з'їздом (зборами, конференцією) партій, що входили до
блоку на день виборів. Витяг з протоколу з'їзду (зборів,
конференції), підписаний головуючим, та рішення, підписане
керівником партії (керівниками партій, що входили до блоку на день
виборів) і скріплене печаткою партії (печатками відповідних
партій), не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття рішення
передаються до Центральної виборчої комісії. На підставі цих
документів Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день
з дня їх отримання приймає рішення про виключення зазначеного у
рішенні кандидата у депутати з виборчого списку партії (блоку).
Пунктом 2.2 Угоди про утворення Блоку "Наша Україна":
Політична партія "Народний Союз Наша Україна", Народний Рух
України, Партія промисловців і підприємців України, Конгрес
Українських Націоналістів, Українська Республіканська партія
"Собор", Партія Християнсько-Демократичний Союз визначено, що до
компетенції цього блоку належить на Міжпартійному з'їзді приймати
рішення про виключення кандидатів у депутати зі свого виборчого
списку та рішення про звернення до Центральної виборчої комісії
про виключення кандидатів у депутати, які за підсумками
результатів виборів вважаються необраними, зі свого виборчого
списку.
Аналіз зазначених актів свідчить про те, що лише Блоку "Наша
Україна" належить право на своєму міжпартійному з'їзді вирішувати
питання про виключення кандидатів у депутати зі свого виборчого
списку та приймати рішення про звернення до Центральної виборчої
комісії про виключення кандидатів у депутати, які за підсумками
результатів виборів вважаються необраними, а Центральній виборчій
комісії на підставі цих документів належить прийняття рішення про
виключення зазначених у рішенні міжпартійного з'їзду кандидатів у
депутати з виборчого списку блоку.
Iз викладеного видно, що в спірних правовідносинах у цій
справі сторонами є Блок "Наша Україна" та Центральна виборча
комісія. Партія промисловців і підприємців України не є стороною в
указаних правовідносинах, а тому при вирішенні спору в цій справі
суд не мав процесуальних повноважень порушувати та вирішувати
питання про права та інтереси вказаної партії.
З постанови Печерського районного суду міста Києва від 11
травня 2007 року вбачається, що цим судовим рішенням постановлено
визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої
комісії від 30 квітня 2007 року №23 ( v0023359-07 ) (v0023359-07)
"Про відмову у
виключенні кандидатів у народні депутати України з виборчого
списку Блоку "Наша Україна" та зобов'язати Центральну виборчу
комісію розглянути і прийняти постанову згідно передбаченої
законом компетенції звернення до ЦВК про виключення кандидатів у
народні депутати України з виборчого списку Блоку "Наша Україна",
які за підсумками результатів виборів народних депутатів України
26 березня 2006 року вважаються не обраними, що здійснено на
підставі рішення Міжпартійного з'їзду Блоку "Наша Україна" від 19
квітня 2007 року про виключення кандидатів у народні депутати
України з виборчого списку Блоку "Наша Україна".
Тобто, постановою суду першої інстанції вирішено питання про
права та інтереси лише Блоку "Наша Україна та права і обов'язки
Центральної виборчої комісії.
За таких обставин правильним є висновок суду апеляційної
інстанції, що постановою Печерського районного суду міста Києва
від 11 травня 2007 року не вирішено питання про права та інтереси
Партії промисловців і підприємців України, а тому й правильним є
висновок, що ця партія не має права на апеляційне оскарження
постанови суду першої інстанції.
Відповідно до правил частини другої статті 189 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, отримавши
апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє
її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності
перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного
провадження.
Оскільки Партія промисловців і підприємців України не має
права на оскарження постанови суду першої інстанції, що є
перешкодою для відкриття апеляційного провадження, тому законним і
обгрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у
відкритті апеляційного провадження в цій справі.
Покликання Партії промисловців і підприємців України на
порушення рішеннями Міжпартійного з'їзду Блоку "Наша Україна" її
прав та інтересів як на підставу мати право приймати участь у
справі та право на оскарження судових рішень не заслуговують на
увагу, оскільки зазначені рішення і звернення з'їзду не є
предметом спору в цій справі. В такому випадку Партії промисловців
і підприємців України необхідно захищати свої права та інтереси у
поза судовому розгляді цієї справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не допустив
порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Партії промисловців і підприємців України
залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16
червня 2007 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий /підпис/ Смокович М.I.
судді: /підпис/ Весельська Т.Ф.
/підпис/ Кобилянський М.Г.
/підпис/ Ліпський Д.В.
/підпис/ Мироненко О.В.
З оригіналом згідно
Суддя: