ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"17" липня 2007 р. Справа № 32/799 к/с № К-12369/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Костенка М.I.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.04.2004 року
у справі № 32/799
за позовом Українсько-ірландського малого спільного
підприємства "Алвест ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.
Києва
за участю третьої особи - Державного підприємства
"Енергоринок"
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2003 року Українсько-ірландське мале спільне
підприємство "Алвест ЛТД" звернулося до Господарського суду м.
Києва з позовною заявою про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Подільському районі м. Києва №
0000072303/0/713-23-60-14302437/6998 від 18.09.2003 року.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2004 року в
позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач
неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму в розмірі
9441454,46 грн., оскільки на день подання декларації податковий
кредит не був підтверджений ні податковою накладною, ні
відповідною заявою позивача, яка, в свою чергу, була подана до
податкового органу пізніше дати подачі податкової декларації.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.04.2004 року рішення Господарського суду м. Києва від
21.01.2004 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення
позовних вимог: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
ДПI у Подільському районі м. Києва №
0000072303/0/713-23-60-14302437/6998 від 18.09.2003 року; стягнуто
з відповідача на користь позивача судові витрати.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги,
виходив з того, що позивач заяву про спонукання третьої особи до
видачі податкової накладної подав вчасно та у межах строків,
визначених Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В касаційній скарзі ДПI у Подільському районі м. Києва
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 19.04.2004 року та ухвалити нове рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом порушено норми
матеріального права, а саме: пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4,
пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що за результатами проведеної
відповідачем перевірки МСП "Алвест ЛТД" складено акт №
159/23-60/14302437 від 16.09.2003 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000072303/0/713-23-60-14302437/6998 від
18.09.2003 року визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в розмірі 12273890,80 грн., з яких 9441454,46
грн. - основний платіж та 2832436,34 грн. - штрафні (фінансові)
санкції.
Судами також було зазначено, що МСП "Алвест Лтд" у липні 2003
р. придбано електроенергію на суму 56648 726,77 грн., у т. ч.
ПДВ - 9 441 454,46 грн., на підставі договору № 873/01 від
25.12.2001 року.
19.08.2003 року позивачем подано до ДПI у Подільському районі
м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за
липень 2003 року, до якої включено до суми податкового кредиту ПДВ
у сумі 9441454,46 грн. з операції по купівлі електроенергії у ДП
"Енергоринок".
Проте на час подачі податкової декларації з ПДВ за липень
2003 року у позивача була відсутня податкова накладна на суму
56648726,77 грн., у т.ч. ПДВ - 9441454,46 грн.
Після подачі податкової декларації позивач направив
відповідачу заяву про спонукання ДП "Енергоринок" до видачі
податкової накладної.
З аналізу кола правовідносин у даній справі вбачається, що
вищезазначені обставини, на думку судів, виникли в результаті
здійснення господарської операції на підставі укладеного між МСП
"Алвест ЛТД" та Державним підприємством "Енергоринок" договору №
873/01 21.12.2001 р., за яким ДП "Енергоринок" зобов'язалось
продавати, а позивач купувати електричну енергію та здійснювати її
оплату.
Суди першої та апеляційної інстанції в своїх рішеннях
стверджують, що між позивачем та ДП "Енергоринок" укладено такий
договір, однак суд касаційної інстанції вважає такий висновок
судів попередніх інстанцій передчасним та викладеним при неповному
з'ясуванні обставин справи, з огляду на те, що у матеріалах справи
такий договір відсутній, що не дає можливості в повному обсязі
встановити обставини фактичного здійснення господарських операцій,
в результаті яких виникли спірні правовідносини.
Крім того, як вбачається зі змісту матеріалів справи, даний
договір украдений між позивачем та ДП "Енергоринок" у грудні 2001
року, а термін його дії за відсутності останнього не можливо
встановити. Натомість у справі наявні посилання на додаткову
угоду, що подовжує термін дії основного договору, яка в свою чергу
теж відсутня в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставою
для скасування судових рішень судів першої та апеляційної
інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є
порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели
або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть
бути усунені судом касаційної інстанції.
З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають
істотне значення для вирішення спору, що з врахуванням меж
повноважень, визначених ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, не може
бути усунено судом касаційної інстанції, постановлені у справі
судові рішення відповідно до ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до
спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове
рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва задовольнити частково, постанову
Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2004 року та
рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2004 року у справі
№32/799 скасувати.
Справу № 32/799 направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Костенко М.I.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.