ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції Рівненської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
03.03.2005р.
у справі № 12/313 господарського суду Рівненської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Нерудтехпром ЛТД"
до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції
Рівненської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від
26.11.2004р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 03.03.2005р., позов з
урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.11.2004р.
задоволено: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення
Рівненської ОДПI від 22.10.2004р. № 0000172341/2/23-124 про
визначення ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" податкового зобов'язання за
платежем із штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 1
828,50 грн.; від 22.10.2004р. № 0002452350/2, яким зменшено у
картці особового рахунку позивача суму бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість за грудень 2003 року на 376,00 грн.,
січень-квітень 2004 року - на 2 545,00 грн.; від 22.10.2004р. №
0002382350/2 в частині визначення вказаному товариству податку на
додану вартість в сумі основного платежу - 40 220,00 грн. та
штрафних санкцій - 18 281,50 грн.
Судові рішення вмотивовані тим, що контролюючий орган
помилково зменшив податковий кредит позивача, сформований ним в
податкових деклараціях з податку на додану вартість за період
березень 2003 року - квітень 2004 року за операціями із придбання
матеріалів для спорудження АЗС з метою введення останньої в
експлуатацію як основного фонду, на загальну суму 50 214,00 грн.,
внаслідок чого спірними податковими повідомленнями-рішеннями до
позивача застосовані штрафні санкції, визначені податкові
зобов'язання з ПДВ та зменшено заявлене позивачем до відшкодування
від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за
вказаний період, з тієї підстави, що відповідно до частини 2
підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право платника податку на включення
до податкового кредиту сум податку, сплаченого /нарахованого / у
зв'язку з придбанням /спорудженням / основних фондів, що
підлягають амортизації, не ставиться в залежність від строків
введення в експлуатацію основних фондів, а обумовлюється фактом
сплати /нарахування/ таких витрат у зв'язку з придбанням або
спорудженням основних фондів.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по
справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки
обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
відхиленню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що в податкових
деклараціях з податку на додану вартість за березень 2003 року -
квітень 2004 року позивач включив до податкового кредиту податок
на додану вартість, сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням
будівельних матеріалів для спорудження АЗС. Матеріали були
придбані товариством з наміром використання у власній
господарській діяльності по спорудженню АЗС, строк введення в
експлуатацію якої припадав на інший податковий період, ніж період
придбання матеріалів. Зазначена господарська операція відтворена
ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" в книзі обліку придбання товарів /робіт,
послуг/ за березень 2003 року - квітень 2004 року, а понесення
витрат підтверджується актом державної технічної комісії про
прийняття об'єкту в експлуатацію № 209 від 30.06.2004р.
Згідно преамбули Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
цей Закон є спеціальним законом з податку
на додану вартість.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції
Закону, що діяла до 1 червня 2005 року, податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на
додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у
звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних
фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу
податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків
введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав
платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного
періоду.
Підпунктом 1.11 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що
основні фонди, що підлягають амортизації, розуміються у значенні,
визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Згідно підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
амортизації
підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних
активів для власного виробничого використання, включаючи витрати
на придбання племінної худоби та придбання, закладення і
вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих
потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам,
які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення
всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів
поліпшення основних фондів; придбання; капітальні поліпшення
землі, не пов'язані з будівництвом.
Відповідно до підпункту 8.2.1. пункту 8.2 цієї статті в
редакції, що діяла після внесення змін Законом України від
24.12.2002р. №349-IV ( 349-15 ) (349-15)
, під терміном "основні фонди"
слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником
податку для використання у господарській діяльності платника
податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з
дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та
вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або
моральним зносом.
Доказом такого призначення основних фондів при їх придбанні
чи спорудженні є наявність у платника податку потреби та
можливості для їх виробничого використання.
Актом про результати документальної перевірки дотримання
вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Нерудтехпром
ЛТД" за період з 01.01.2003р. по 31.03.2004р. встановлено, що
платник податку в перевіряємий період здійснював продаж
паливно-мастильних матеріалів через автозаправочну станцію та те,
що перевіркою не встановлено проведення товариством діяльності,
яка не передбачена статутом.
За встановленого в судовому процесі факту придбання
матеріалів для спорудження основного фонду, що підлягає
амортизації, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
правильного висновку про правомірне включення позивачем до
податкового кредиту за березень 2003 - квітень 2004 років податку
на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку зі
спорудженням АЗС, безвідносно до строку введення її в
експлуатацію, та про визнання недійсними спірних податкових
повідомлень-рішень.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
03.03.2005р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.