ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Суворовському районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23.03.2006р.
у справі № 23/371-05-11405А господарського суду Одеської
області
за позовом виробничо-комерційного підприємства "Габба" у
вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.
Одеси,
третя особа: Лівобережна міжрайонна державна податкова
інспекція м. Дніпропетровська
про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/
санкцій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Одеської області від
02.02.2006 р., зміненою постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 23.03.2006р. в частині розміру державного
мита, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на
користь ВКП "Габба", позов задоволено: визнано недійсним рішення
про застосування штрафних /фінансових / санкцій ДПI у
Суворовському районі м. Одеси від 01.12.2005р. № 0003222306/0,
прийнятого на підставі статті 8 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Судові рішення вмотивовані недоведеністю відповідачем
правомірності прийняття спірного рішення, як того вимагає частина
2 статті 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, щодо відповідності цього
рішення дійсним обставинам справи та правильному застосуванню
статей 5, 7 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, оскільки податковим
органом не надано докази щодо використання позивачем у наданні
послуг у сфері грального бізнесу 13 з розташованих в гральному
залі 28 гральних автоматів в підтвердження свого висновку,
викладеного в акті перевірки від 27.10.2005р., про надання
позивачем послуг у сфері грального бізнесу з використанням 28
гральних автоматів без придбання торгових патентів у такій же
кількості. Щодо 15 торгових патентів на решту гральних автоматів
судові рішення обгрунтовані встановленим в судовому процесі фактом
наявності у позивача таких патентів, залучених до матеріалів
справи, а судове рішення апеляційної інстанції ще і тим, що
висновок податкового органу про відсутність на момент перевірки 28
торгових патентів виключає інший висновок контролюючого органу про
порушення порядку використання 15 торгових патентів, розміщених в
недоступному для огляді місці.
В касаційній скарзі ДПI у Суворовському районі м. Одеси
просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність
оскаржуваних рішень нормам матеріального та процесуального права,
зокрема частині 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, статті 70 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки
обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для застосування до
виробничо-комерційного підприємства "Габба" у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю штрафних санкцій згідно спірного
рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в
вищезазначеному акті перевірки, про порушення позивачем
встановленого частиною 1 статті 5 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
обов'язку
патентувати операції з надання послуг у сфері грального бізнесу,
які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх
структурними (відокремленими) підрозділами та частиною 1 статті 7
зазначеного Закону порядку використання торгових патентів, а саме:
торгові патенти у кількості 15 шт. розміщені не на видному для
огляду місці.
Позивач надав в судовому засіданні належним чином засвідчені
копії торгових патентів у кількості 15 шт., а саме: № 103225, №
103224, № 103223, № 103222, № 103221, № 103220, 3 103215, №
103214, № 103213, № 103212, № 218506, № 218505, № 218504, №
218503, № 218502 серія ТПА.
Судом встановлено, що 13 гральних автоматів були завезені в
зал гральних автоматів, розташований по вул. Героїв Сталінграду
119/31 в м. Дніпропетровську з іншої господарської одиниці
позивача, розташованої по вул. Кірова, 143 в м. Дніпропетровську,
і на день проведення перевірки /27.10.2005р./ не були
запрограмовані та введені в експлуатацію для надання послуг у
сфері грального бізнесу.
Цей факт відповідачем в судовому процесі не спростований.
Беручи до уваги принцип змагальності сторін, встановлений
частиною 1 статті 11 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який передбачає,
зокрема свободу осіб, які беруть участь у справі, в наданні суду
доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, висновок суду
першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо
оцінки наданих торгових патентів як таких, що можуть бути доказом
відсутності з боку позивача порушення порядку патентування
діяльності у сфері грального бізнесу, слід визнати обгрунтованим.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що
зазначені торгові патенти бралися в розрахунок штрафної санкції як
такі, що розміщені з порушенням встановленого частиною 1 статті 7
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
порядку, а відтак ця обставина дає
підстави для висновку, що відсутність в акті перевірки від
27.10.2004 р. вказівки щодо конкретного місця розташування цих
торгових патентів унеможливлює встановлення факту порушення
позивачем наведеної норми матеріального права.
Довід відповідача стосовно відсутності 13 торгових патентів
на 13 з наявних в залі позивача 28 гральних автоматів судом
правильно спростовано посиланням на невстановлений актом перевірки
факт здійснення позивачем діяльності з використанням цих гральних
автоматів, виходячи з того, що факт знаходження гральних автоматів
в гральному залі не свідчить безспірно про надання позивачем
послуг з грального бізнесу з їх використанням.
З огляду на викладене, ухвалені по справі судові рішення
відповідають статті 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Правильність розподілу апеляційним судом судових витрат
відповідачем не оскаржується і тому перегляд судових рішень в
касаційному порядку здійснений в межах касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23.03.2006р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Костенко М.I.
підпис Маринчак Н.Є.
підпис Шипуліна Т.М.