ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Голубєвої Г.К.,
Шипуліної Т.М.
при секретарі Гончаренку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2005 р.
у справі № 29/432 господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі
С.Р.О." через Представництво товариства з обмеженою
відповідальністю "Ріглі С.Р.О." в Україні
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.
Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та
першої податкової вимоги
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.11.2004 р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 25.01.2005 р., позов задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у Солом'янському
районі м. Києва від 03.10.2002 р. № 0000522301/1, від 03.10.2002
р. № 0000522301/2, від 06.12.2002 р. № 0000522301/3 про визначення
представництву "Ріглі С.Р.О." податкового зобов'язання за платежем
з податку на додану вартість у сумі 1468967,00 грн., в тому числі
основний платіж - 979646,00 грн. та штрафні санкції - 489321,00
грн., зменшення суми бюджетного відшкодування на 619870,00 грн. та
застосування штрафних санкцій у сумі 307158,00 грн., а всього на
суму основного платежу - 1599516,00 грн. та на суму штрафних
санкцій - 796479,00 грн.; першу податкову вимогу ДПI у
Солом'янському районі м. Києва від 28.10.2003 р. № 1/5789 на суму
податкового боргу 1770570,00 грн.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність
підстав для задоволення позову вмотивований тим, що звільнення
доходів ТОВ "Ріглі С.Р.О.", резидента Чеської Республіки,
отриманих від діяльності його представництва, зареєстрованого в
Україні, з джерелом походження в Україні від оподаткування на
території України в силу ст.ст.5,7 Конвенції про уникнення
подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень
стосовно податків на доходи і майно, укладеної між Урядом України
та Урядом Чеської Республіки 30.06.1997 р. та ратифікованої
Законом України від 17.03.1999 р. № 503-ХIУ ( 503-14 ) (503-14)
, не
позбавляє вказане представництво, зареєстроване платником податку
на додану вартість, права на податковий кредит з цього податку
відповідно до ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В касаційній скарзі ДПI у Солом'янському районі м. Києва
просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити
нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на
порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, пунктів
1.17, 1.32 ст.1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необгрунтованою.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною
підставою для донарахування представництву ТОВ "Ріглі С.Р.О.",
резидента Чеської Республіки, загальної суми податкових
зобов'язань за платежем з податку на додану вартість та для
зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2001 року -
березень 2002 року на 979646,00 грн. та 619870,00 грн. відповідно
згідно спірних податкових повідомлень-рішень та для направлення
першої податкової вимоги на суму податкового боргу 1770570,00 грн.
слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про
результати перевірки дотримання вимог законодавства про
оподаткування від 11.07.2002 р. № 2301-049, про завищення
представництвом в податкових деклараціях з податку на додану
вартість за січень 2001 року - березень 2002 року податкового
кредиту на загальну суму 1599516,00 грн., в тому числі за рахунок
ПДВ, сплаченого митним органам. Висновок контролюючого органу
обгрунтований посиланням на те, що представництво ТОВ "Ріглі
С.Р.О." відповідно до міжнародного договору не оподатковує в
Україні доходи, отримані від своєї діяльності в Україні, а відтак
вартість товарів / робіт, послуг /, у зв'язку з придбанням яких
суми податку на додану вартість включені представництвом до
податкового кредиту, не відносяться до валових витрат, тоді як
останнє є обов'язковою умовою для включення сум податку до
податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції, чинній
до внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IУ
( 2505-15 ) (2505-15)
, податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Пунктом 11.4 ст.11 цього Закону встановлено, що податок на
додану вартість є внутрішнім податком і на може регулюватися
нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих
Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.
За визначенням пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати
виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких
витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем
продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті / підпункт
5.2.1 пункту 5.2 цієї статті /.
Судом встановлено, що представництво ТОВ "Ріглі С.Р.О."
зареєстроване як представництво в Україні резидента Чеської
Республіки ТОВ "Wrіglі c.r.o.". Вказане представництво знаходиться
на податковому обліку в органах державної податкової служби
України, в тому числі і як платник податку на додану вартість.
Представництво в 2001 році, I кварталі 2002 року здійснювало
діяльність, пов'язану з впровадженням товарів фірми-нерезидента на
ринку в Україні, та необхідні для цього рекламні й маркетингові
заходи, зокрема продаж та безоплатну передачу придбаного
торговельного обладнання підприємствам та установам торгівлі з
метою збору інформації про проходження цих товарів на українському
ринку.
Пунктом 1 ст.7 Конвенції про уникнення подвійного
оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків
на доходи і майно, підписаною Урядом України та Урядом Чеської
Республіки 30.06.1997 р. та ратифікованою Законом України від
17.03.1999 р. № 503-ХIУ ( 503-14 ) (503-14)
, встановлено, що прибуток
підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій
Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної
діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній
постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну
діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується
в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього
постійного представництва.
Відповідно до пункту 1 ст.5 Конвенції для цілей цієї
Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце
діяльності, через яке повністю або частково здійснюється
комерційна діяльність підприємства.
При цьому, незважаючи на таке положення цієї статті, термін
"постійне представництво" не розглядається як такий, що включає
утримання постійного місця підприємницької діяльності виключно з
метою здійснення реклами, збору інформації, для наукових
досліджень або подібної діяльності, яка має підготовчий або
допоміжний характер для підприємства /пункт 4 ст. 5 Конвенції/.
Доходи нерезидента ТОВ "Ріглі С.Р.О.", отримані від
діяльності зареєстрованого в Україні представництва з джерелом
походження в Україні, оподатковуються за місцем знаходження
нерезидента. Представництво при цьому подає до податкового органу
за місцем свого податкового обліку декларації про прибуток
підприємства, в яких декларує як валові доходи, так і валові
витрати.
Правильність оподаткування доходів представництва не є
предметом спору між сторонами.
Реєстрація представництва платником податку на додану
вартість в Україні породжує для нього як обов'язки, так і права
платника цього податку, встановлені Законом України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зокрема право на податковий
кредит.
Підстави виникнення права на податковий кредит визначені
зазначеним Законом і не залежать від обов'язку щодо сплати податку
на прибуток чи порядку сплати такого податку.
Вимога підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 цього Закону стосовно
формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого
/ нарахованого / у зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг /,
основних фондів або нематеріальних активів, витрати на придбання
який відносяться до валових витрат чи підлягають амортизації, не
означає, що включення платником податку до валових витрат
/нарахування амортизаційних відрахувань/ вартості придбаних
товарів / робіт, послуг/, основних фондів / нематеріальних активів
/ є обов'язковою умовою виникнення права на податковий кредит.
Вказана нормf лише визначає характер витрат платника податку,
понесених у зв'язку з придбанням товарів / робіт, послуг /,
основних фондів / нематеріальних активів /, обов'язків для
включення сум податку на додану вартість, сплаченого /
нарахованого /в ціні придбання, до податкового кредиту.
Зазначений підпункт, так само, як і інші норми Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не ставить в
залежність право не податковий кредит від обов'язку щодо сплати
податку на прибуток.
Оскільки витрати представництва по придбанню товарів мають
характер валових витрат, суди попередніх інстанцій дійшли
обгрунтованого висновку про правомірність формування
представництвом податкового кредиту, безвідносно до того, що
доходи від його діяльності не оподатковуються на території
України.
Такий висновок відповідає правильному застосуванню підпункту
7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та не спростовується доводами касаційної
скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, а
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2005р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий підпис Усенко Є.А.
Судді підпис Бившева Л.I.
підпис Костенко М.I.
підпис Голубєва Г.К.
підпис Шипуліна Т.М.