К-6593/07 Про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва житлово-офісного комплексу - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ" до Київської міської ради, Подільської районної в м. Києві ради, треті особи - комунальне підприємство "Поділ-Житло", товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг", про визнання незаконним і скасування рішення, за касаційною скаргою представників позивачів - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2006 року позивачі звернулися до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, Подільської районної в м. Києві ради, треті особи - комунальне підприємство "Поділ-Житло", товариство з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг", про визнання незаконним і скасування рішення Х сесії IV скликання Київської міської Ради від 19.07.05 № 843/3418 (ra0843023-05) "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Пателі Лізинг" (код ЄДРПОУ 32072825) для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на АДРЕСА_1, у Подільському районі м. Києва".

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 вересня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Х сесії IV скликання Київської міської Ради від 19.07.05 № 843/3418 (ra0843023-05) "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Пателі Лізинг" (код ЄДРПОУ 32072825) для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на АДРЕСА_1, у Подільському районі м. Києва".

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2006 року представники позивачів ставлять питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів касаційної скарги, позивач посилається на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а саме ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України (2768-14) , ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.04.2004 року ТОВ "Пателі-Лізинг звернулось до Київської міської ради з клопотанням про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 в Подільському районі м. Києва для будівництва житлово-офісного комплексу.

На підставі виготовленого та погодженого Проекту відведення земельної ділянки та погоджень з міськими комунальними, державними службами та установами, 10 сесією 4 скликання Київської міської ради від 19.07.2005 року було прийнято рішення "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Пателі-Лізинг" для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування і підземним паркінгом по АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва".

На підставі вказаного рішення ТОВ "Транс проект-1" була розроблена технічна документація до кадастрової справи Д-0470 зі складання договору оренди ТОВ "Пателі-Лізинг" для будівництва житлово-офісного центру за вказаною адресою. Актом від 14.10.2005 року були визначені межі земельної ділянки в натурі, а 08.12.2005 року між Київською міською Радою та ТОВ "Пателі Лізинг" було укладено договір оренди спірної земельної ділянки для вказаних цілей.

Пунктом 8.4 вказаного Договору на ТОВ "Пателі Лізинг" покладені обов'язки по виконанню вимог, викладених в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 17.02.2005 року, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 24.11.2004 року, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 06.04.2005 року, ДП "Iнститут Генерального плану міста Києва", ВАТ "Київ проект" від 30. 03.2005 року, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 09.12.2004року, Iнституту Археології НАН України від 01. 02.2005 року, КП "Київський метрополітен" від 30.03.2005 року та КК "Київатодор" від 11.03.2005 року.

Рішеннями Господарського суду м. Києва від 17.05.2006 року, 23.01.2006 року позивачів у справі зобов'язано звільнити спірну земельну ділянку від належного їм майна. Вказані рішення набули законної сили і ніким не скасовані.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (2768-14) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З матеріалів справи та із згаданих рішень Господарського суду м. Києва вбачається, що жоден з позивачів не має відповідного правового документу, який засвідчував би їх право власності, або користування спірною земельною ділянкою.

Не свідчить про таке право тимчасове використання зазначеної земельної ділянки позивачами, оплата такого користування та розміщення на ній майна позивачів.

Оскільки позивачами не було доведено своє право на використання спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку та розміщення на ній свого майна, то у суду апеляційної інстанції не було підстав вважати, що їх права порушуються оскаржуваним рішенням Київради.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення Київською міською радою були дотримані всі вимоги чинного законодавства і права позивачів цим рішенням не порушуються, то і підстави для визнання цього рішення незаконним - відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивачів є безпідставними і тому обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з до держанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу представників позивачів - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити, а постанову Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2006 року залишити без змін.