Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Васильківського міськрайонного суду від 21.04.2006р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23.06.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Васильківської міської ради про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, -

встановила:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення Васильківської міської ради про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 2001 по 2005роки, в сумі 6 038, 2грн.

Постановою Васильківського міськрайонного суду від 21.04.2006р. у задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 23.06.2006р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. було залишено без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду від 21.04.2006р. - без змін.

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Васильківського міськрайонного суду від 21.04.2006р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23.06.2006р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Оскільки за період з 2001р. по 2004р. грошова допомога на оздоровлення виплачувалася позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996р. № 836 (836-96-п) ., а не статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а в 2005 році не була виплачена взагалі, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України (254к/96-ВР) , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 3 частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2000 - 2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" від 27.11.2003р. № 1344-IV (1344-15) розмір мінімальної заробітної плати було встановлено в сумі 205грн.

Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік" від 23.12.2004р. № 2285-IV (2285-15) розмір мінімальної заробітної плати було встановлено в сумі 262грн.

Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою КМУ № 836 (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2000 - 2005 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996р. № 836 (836-96-п) .

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , управління праці та соціального захисту населення Васильківської міської ради Київської області повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за три роки, які передують часу звернення до суду (2003, 2004, 2005 р.р.), виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Оскільки щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік позивачу не була виплачена та виходячи з того, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати, для розрахунку допомоги на оздоровлення за 2005 рік, буде рахуватися розмір мінімальної заробітної плати на момент винесення постанови, тобто на 27.11.2007року.

Згідно статті 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V (489-16) розмір мінімальної заробітної плати з 01.10.2007р. становить 460грн.

З урахуванням отриманої ОСОБА_1. суми 52,4 грн. (2003 та 2004 р.р.) та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, а саме: 205грн. (на серпень 2004 року), 262грн. (на січень 2005р.), 460грн. (на листопад 2007р.) на користь позивача підлягає стягненню 4 582, 6грн.

Обставини справи встановлені судами повно і правильно, але судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду від 21.04.2006р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23.06.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Васильківської міської ради про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Васильківської міської ради Київської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) за період 2003 - 2005р.р. в розмірі 4 582, 6грн.

Постанова оскарженню не підлягає.