ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
11 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Чалого С.Я.
суддів: Гуріна М.I.
Кравченко О.О.
Леонтович К. Г.
Федорова М.О.
при секретарі: Деревенському I. I.
за участі: представників сторін - Август О.П., Васильківської
В.Є.,
представника третьої особи - Рисіної С.В.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Реєстратор" до
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя
особа - закрите акціонерне товариство (ЗАТ)"ДОПСОК" про скасування
рішення, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Господарського суду м. Києва від 30 жовтня 2006
року у справі № 30/435-А задоволено в повному обсязі позовні
вимоги товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фірма
"Реєстратор". Визнано нечинним та скасовано рішення Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку № 287 від 12.05.2006
року "Про уповноваженого на відповідальне зберігання системи
реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "ДОПСОК".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24
січня 2007 року апеляційна скарга Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку залишено без задоволення, а рішення
суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач
подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нову
постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення сторін, перевіривши доводи касаційної скарги та
матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами обох інстанцій, Державною комісією з
цінних паперів та фондового ринку, яка керувалась статтями 7 та 8
Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
, було прийнято рішення № 287 "Про
уповноваженого на відповідальне зберігання системи реєстру
власників іменних цінних паперів ЗАТ "ДОПСОК, без врахування вимог
Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних
паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів
та фондового ринку від 26.05.1998р. № 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
, яким
визначаються правові підстави призначення уповноваженого на
зберігання.
Пунктом 1 зазначеного Положення встановлено, що уповноважений
на зберігання - юридична особа, яка забезпечує зберігання
документів системи реєстру емітента без права внесення до неї змін
у разі, з одного боку, - відмови реєстратора від ведення реєстру
або неможливості здійснення ним цього виду діяльності, а з другого
боку, - усунення емітента від забезпечення передачі реєстру новому
реєстроутримувачу, визначеному в порядку, установленому цим
Положенням.
Таким чином, необхідними умовами для призначення
уповноваженого на зберігання є: відмова реєстратора від ведення
реєстру; неможливість здійснення реєстратором діяльності з ведення
реєстру; усунення емітента від забезпечення передачі реєстру
новому реєстроутримувачу.
Отже приймати рішення про призначення уповноваженого на
зберігання системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ
"ДОПСОК", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
мала право лише за наявності хоча б однієї із перелічених вище
умов.
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку не
надано судам належних доказів відмови реєстратора від ведення
реєстру, неможливості здійснення ним діяльності з ведення реєстру,
а також усунення емітента від забезпечення передачі реєстру новому
реєстроутримувачу, таким чином відповідачем не доведено
правомірність прийняття ним оспорюваного рішення № 287, та
наявності у нього підстав, передбачених п. 1 Положення, для
призначення уповноваженого на зберігання системи реєстру власників
іменних цінних паперів ЗАТ "ДОПСОК" - емітента.
Посилання Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку в оспорюваному рішенні на рішення Iчнянського районного суду
Чернігівської області від 07.04.2006р., яким визнано дійсним
протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ "ДОПСОК" від 23.02.2006р.
і прийняті рішення з питань порядку денного, зокрема і рішення про
передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ
"ДОПСОК" новому реєстроутримувачу, суд апеляційної інстанції
правомірно визнав не обгрунтованим, оскільки рішенням
Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2006р. у
справі № 25/189-06, яке набрало законної сили, визнано недійсними
рішення, прийняті загальними зборами акціонерів ЗАТ "ДОПСОК"
23.02.2006р., зокрема, щодо затвердження рішення про припинення
дії договору № 080 від 26.12.1998р. на ведення реєстру з
реєстратором ТОВ "Фірма "Реєстратор" та передачі ведення реєстру
власників іменних цінних паперів ЗАТ "ДОПСОК" від реєстратора ТОВ
"Фірма "Реєстратор" емітенту - ЗАТ "ДОПСОК".
В зазначеному рішенні господарський суд Дніпропетровської
області вказував на те, що суд вважає необгрунтованими посилання
ЗАТ "ДОПСОК" на рішення Iчнянського районного суду Чернігівської
області від 07.04.2006р., яким визнано дійсним протокол загальних
зборів ЗАТ "ДОПСОК" від 23.02.2006р. і прийняті рішення з питань
порядку денного, а дане рішення таким, що не може мати
преюдиціального значення для розгляду справи 25/189-06, оскільки
воно приймалося без участі позивача у даній справі та без
дослідження тих обставин, що є підставою для пред'явлення позову,
що розглядається у справі № 25/189-06.
Разом з тим, Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку прийнято оспорюване рішення № 287 від 12.05.2006р. без
обгрунтування підстав і правового обгрунтування необхідності
визнання Закритого акціонерного товариства "ДОПСОК" уповноваженою
особою на зберігання системи реєстру, емітованих ним акцій.
Крім того, п. 1 Положення № 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
передбачає, що
уповноважений на зберігання це юридична особа, яка забезпечує
зберігання документів системи реєстру емітента без права внесення
до неї змін.
Приймаючи оспорюване рішення № 287 Державна комісія з цінних
паперів та фондового ринку послалася на рішення Iчнянського
районного суду Чернігівської області від 07.04.2006р., яким
визнано дійсним протокол загальних зборів акціонерів закритого
акціонерного товариства "ДОПСОК" від 23.02.2006р., в тому числі з
питання передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів
ЗАТ "ДОПСОК" новому реєстроутримувачу, із чого слідує, загальні
збори акціонерів ЗАТ "ДОПСОК" 23.02.2006р. приймали рішення про
передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ
"ДОПСОК" іншому реєстроутримувачу, а Державна комісія з цінних
паперів та фондового ринку реєстр власників цінних паперів ЗАТ
"ДОПСОК" передала уповноваженому на відповідальне зберігання -
Акціонерному товариству "ДОПСОК", який відповідно до вимог
Положення № 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
не вправі вносити зміни до реєстру.
Оскільки, реєстроутримувач і уповноважений на зберігання
мають різний правовий статус, рішення Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку № 287 від 12.05.2006р. суперечить і
рішенню загальних зборів акціонерів ЗАТ "ДОПСОК" від 23.02.2006р.,
легітимність якого також оспорена в судовому порядку.
В касаційній скарзі відповідач посилається на нові підстави,
які призвели до прийняття рішення № 287 від 12.05.2006р., що є
недопустимим, оскільки в п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду
України № 02-5/35 ( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
від 26.01.2000р. "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням
недійсними актів державних чи інших органів" вказується на те, що
підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт.
Тобто, саме акт державного органу повинен містити підстави і
правове обгрунтування його прийняття, відповідати вимогам
законодавства і компетенції органу, який його прийняв.
Крім того, п. 8.2 Положення № 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
встановлює
перелік підстав на передачу реєстру, зокрема:
одностороннє припинення дії договору на ведення реєстру між
реєстроутримувачем і емітентом;
припинення ДIЇ договору на ведення реєстру між
реєстроутримувачем та емітентом при згоді сторін;
припинення дії договору на ведення реєстру між
реєстроутримувачем та емітентом у зв'язку із закінченням терміну
його дії;
анулювання дії дозволу на здійснення діяльності щодо ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів реєстроутримувачу;
припинення реєстроутримувачем діяльності щодо ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів по закінченню терміну
дії дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів.
Жодна із вказаних підстав для передачі реєстру в рішенні
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 287 не
зазначена.
Безпідставним є посилання відповідача в касаційній скарзі на
п. 8.10 Положення № 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
, який передбачає порядок
закриття реєстру при його передачі до іншого реєстроутримувача,
оскільки за рішенням відповідача № 287 передбачалася лише передача
реєстру на зберігання, а не передача новому реєстроутримувачу.
Суперечливим є також посилання відповідача на закінчення
20.04.2006р. у ТОВ "Фірма "Реєстратор" терміну дії ліцензії на
здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів тому, що
ліцензія № 020639 видана товариству з обмеженою відповідальністю
"Фірма "Реєстратор" строком дії з 20.04.2003р. до 20.04.2006р.,
але дата видачі ліцензії зазначена 24.03.2006р., а п. 1 постанови
Кабінету Міністрів України від 29.11.2000р. № 1755 ( 1755-2000-п ) (1755-2000-п)
"Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської
діяльності, розміри і порядок зарахування плати за ЇЇ видачу" (зі
змінами і доповненнями) встановлено п'ятирічний термін дії
ліцензії. Разом з тим 04.08.2006р. позивачеві видана нова ліцензія
на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку на строк з
04.08.2006р. до 04.08.2011р.
Стаття 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачає, що
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Разом з тим, ст. 8 Закону України "Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
надає Державній
комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, право
застосовувати санкції за порушення на ринку цінних паперів, але
Державна комісія не наділена повноваженнями на виконання рішення
суду, як про це зазначається в рішенні Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку № 287 від 12.05.2006р.
Також слід зазначити, що у відзиві на адміністративний позов,
ЗАТ "ДОПСОК" також зазначало, що рішенням Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку було значно порушено права
позивача на здійснення діяльності з ведення реєстру власників
іменних цінних паперів ЗАТ "ДОПСОК", оскільки прийнявши таке
рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
абсолютно безпідставно позбавила позивача права ведення реєстру, а
також порушила права та інтереси, які є у позивача згідно договору
на ведення реєстру, укладеного із ЗАТ "ДОПСОК".
В судовому засіданні апеляційної інстанції представником
позивача надано ліцензію Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку Серія АВ № 189539 на здійснення ТОВ фірма
"Реєстратор" професійної діяльності на фондовому ринку -
депозитарна діяльність, та діяльності з ведення реєстру власників
іменних цінних паперів зі строком дії ліцензії
04.08.2006р. -04.08.2011р., а тому посилання відповідача в
касаційній скарзі на неможливість ведення позивачем системи
реєстру власників іменних цінних паперів є безпідставним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що обставини справи
встановлені судами першої та апеляційної інстанції повно і
правильно, а порушень норм матеріального і процесуального права,
які тягнуть за собою скасування зазначеного судового рішення, ними
не допущено.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку залишити без задоволення, а постанову
господарського суду м. Києва від 30 жовтня 2006 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає.
С у д д і :