К-23853/06 Про митне оформлення автомобіля - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Луганської митниці на постанову апеляційного суду Луганської області від 04 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської митниці про визнання дій посадових осіб митниці неправомірними, -

встановила:

В листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Луганської митниці, в якому вказував, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.09.2005 року він отримав легковий автомобіль "ВАЗ-21099", 1995 року випуску, що належав померлому ОСОБА_1, який проживав на території Російської Федерації. Звернувшись 23.09.2005 року до відповідача із заявою про митне оформлення вказаного автомобіля, заявник отримав відмову з посиланням на ст. 1 Закону України від 06 липня 2005 року "Про деякі питання ввозу на митну територію і транспортних засобів", згідно якої заборонено ввіз транспортних засобів, виготовлених більше 8 років тому.

Позивач вважав таку відмову необгрунтованою й зазначав, що дія Закону на нього не поширюється, оскільки чинними Правилами ввозу транспортних засобів на територію України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 1994 року № 341 (341-94-п) , було передбачено, що ввіз на митну територію України транспортних засобів, одержаних у порядку спадкування, дозволяється незалежно від року випуску.

У зв'язку з цим ОСОБА_1просив суд зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення на його ім'я автомобіля, отриманого в спадок.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 28 лютого 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 04 травня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано відповідача здійснити митне оформлення належного позивачу на праві спадщини автомобіля.

В поданій касаційній скарзі Луганська митниця, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову апеляційної судової інстанції скасувати, а постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 28 лютого 2006 року залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, колегія суддів апеляційного суду виходила з положень, закріплених у ст. 41 Конституції України (254к/96-ВР) , якою встановлено принцип непорушності права власності та проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Оскільки позивач набув права власності на автомобіль в порядку спадкування то ввезення його на територію України не може суперечити положенням Конституції України (254к/96-ВР) та Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) .

Проте, з таким висновком погодитись неможливо у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України (2747-15) , суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" від 06 липня 2005 року №2739-IV (2739-15) , забороняється ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів, автобусів, трамваїв, тролейбусів - коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 8702 - 8704, 8603 10 00 10 (у тому числі тих, що ввозяться на митну територію України з метою їх розкомплектування на запасні частини), які на момент ввезення виготовлені та/або експлуатувалися більше ніж 8 років, крім автобусів та вантажних автомобілів, які ввозяться на митну територію України з метою транзиту або як гуманітарна допомога, та трамвайних вагонів шириною колії 1000 мм, які в Україні не виготовляються.

Зазначену вимогу Закону суд апеляційної інстанції не врахував та без достатніх правових підстав і мотивації задовольнив вимоги позивача.

Посилання заявника у позовній заяві та в апеляційній скарзі на п.2 ст. 7 Постанови Кабінету Міністрів України №341 від 31 травня 1994 року "Про затвердження Правил ввезення транспортних засобів на територію України" (341-94-п) , яким передбачено право ввезення на митну територію України транспортних засобів, отриманих в порядку спадкування незалежно від року випуску судом першої інстанції обгрунтовано визнано безпідставним, оскільки це суперечать вимогам Закону № 2739-IV від 06 липня 2005 року (2739-15) , який має вищу юридичну силу і підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки спірні правовідносини по переміщенню через митний кордон автомобіля виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 10 Митного кодексу України (92-15) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

В разі, якщо існує колізія між законодавчими положеннями, які є повністю рівними за своєю юридичною силою, застосовується пізніше прийнятий закон.

За таких обставин, митний орган відмовляючи у проведенні митного оформлення автомобіля "ВАЗ-21099", 1995 року випуску, ввезеного Роменським С.Є. на територію України, діяв у відповідності до чинного законодавства, про що вірно зазначено в постанові суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись наведеним та ст. 1 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" (2739-15) , ст.ст. 220, 222, 226, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу Луганської митниці задовольнити.

Постанову апеляційного суду Луганської області від 04 травня 2006 року скасувати, а постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 28 лютого 2006 року - залишити в силі.