Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.I., Бившевої Л.I., Костенка М.I., Рибченка А.О.

при секретарі: Міненко О.М.

представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим від 29.11.2004 на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2005 по справі № 2-25/11353-2004

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-234"

до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги (з доповненням) про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі від 19.09.2003 №0001501701/0 про донарахування податку з власників транспортних засобів в сумі основного боргу 1714 грн. і штрафні санкції у розмірі 857 грн., винесеного на підставі Акту від 17.09.2003 №98/23-2/05/30605370 про проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ "Спецмонтаж-234" за період з 01.07.2002 по 30.06.2003, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення №0001501701/0 від 19.09.2003 на суму 2911 грн. При цьому в Акті зазначено про те, що розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2002, 2003 рік не включена сума податку по трьох одиницях (ГАЗ-5301,КС-2561,АК-7,5). I порушення ч. 1,2 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) позивач по вищезгаданих засобах не надав розрахунок і не сплатив податок, що привело до заниження податкових зобов'язань в сумі 1714 грн. за два роки. Тому на підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що вказані вище транспортні засоби на момент перевірки в органах ДАI не зареєстровані, але знаходяться на балансі підприємства, що є порушенням.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2004, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2005 по справі № 2-25/11353-2004 позов задоволений частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Керчі від 19.09.2003 №0001501701/0 в частині донарахування 1714 грн. податку з власників транспортних засобів і 857 грн. штрафних санкцій. В решті частини позову провадження по справі припинено.

Враховуючи встановлені обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували своє рішення нормами Закону України "Про податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) та постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1999 № 1388 (1388-98-п) "Про затвердження правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок" і визнали, що дії позивача не можуть бути підставою для донарахування податку і застосування штрафу.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2004 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2005 по справі № 2-25/11353-2004 відповідач (МДПI) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення винесені із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скарга обгрунтована тим, що жодною статтею Закону № 1963 (1963-12) не передбачене звільнення від оподаткування власників транспортних засобів автомобілів, які з якої-небудь причини не експлуатуються. Скаржник, мотивуючи п. 1 Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 141 (141-93-п) вважає, що за транспортні засоби, що не експлуатуються за якимись причинами, але числяться на балансі платника податку, податок сплачується на загальних підставах за повний рік.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 1 Закону України від 11.12.1991 (1963-12) № 1963 "Про податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" - платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичним особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів на основі бухгалтерського звіту (балансу) за станом на 01 січня поточного року.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1999 № 1388 (1388-98-п) "Про затвердження правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок" (із змінами та доповненнями) перереєстрація транспортних засобів справляється у разі зміни власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменувань власника - юридичної особи, що є власником транспортного засобу. Відповідно до пункту 7 (правил) така реєстрація повинна бути проведена протягом 10 діб після придбання....

Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих в підрозділах ДАI, а також без номерного знака забороняється.

Таким чином, судами обгрунтовано встановлено, що об'єктом даного податку є зареєстровані транспортні засоби в органах ДАI. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірні транспортні засоби зняті з обліку в МРЕО ДАI міста Сімферополя ГУМВД України 02.01.2002 і не поставлені на облік в місті Керчі. Хоча повинні пройти перереєстрацію в ДАI у м. Керчі у зв'язку із зміною власника, що не було зроблено.

При цьому необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки порушення Правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України (пункт 7) не може бути підставою для донарахування податку і застосування штрафу, оскільки норма ст. 1 Закону України № 1963 "Про податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) визначає, що транспортні засоби мають бути зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством. Тобто законодавець чітко встановлює обов'язковість правил державної реєстрації, тобто в даному випадку необхідно враховувати Постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.1999 № 1388 (1388-98-п) "Про затвердження правил державної реєстрації і обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок".

А оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в розрахунок суми податку з власників транспортних засобів не включено три транспортні засоби ГАЗ-5301, КС-2561, АК-7,5, які передані на баланс підприємства ЗАТ "Механомонтаж ССУ-234" міста Сімферополя, у зв'язку із чим не поставлені на облік, про що саме і зазначено в Акті, тому є обгрунтованим висновок про відсутність у відповідача підстав для донарахування податку і застосування штрафу.

Відповідно враховуючи зазначене суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2004 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2005 по справі № 2-25/11353-2004 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2005 по справі № 2-25/11353-2004 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України (2747-15) .